Простатит, лікування, симптоми, діагностика простатиту

Простатит - запальне захворювання передміхурової залози, а у деяких випадках області навколо неї. Існує декілька видів простатиту, кожен з яких відрізняється наявністю різних симптомів. У деяких чоловіків це захворювання спричиняє сильний біль, в той час як інших біль може не турбувати взагалі. Однак, симптоми цієї хвороби мають значний вплив на якість життя людини.

Простатит може вплинути на чоловіків різного віку. За різними підрахунками, простатит становить майже 25% візитів до лікаря зі скаргами саме на цю проблему, як у молодих так і у чоловіків середнього віку.

Хронічний простатит є основною проблемою для чоловіків у віці 50-ти років. Цей вид простатиту може також бути пов'язаний з іншими інфекціями сечових шляхів. Простатит вважається хронічним, якщо триває більше 3 місяців.

ВИДИ ПРОСТАТИТУ

Вчені виділяють 4 типи простатиту:
1. Хронічний простатит або синдром хронічного тазового болю - найбільш поширена форма захворювання, на яку припадає 90% випадків. Характеризується нетриманням сечі, утрудненим сечовипусканням, болем під час або після еякуляції та болем в геніталіях щонайменше протягом 3-х місяців. Хворі не мають бактерій в сечі, проте можуть мати інші ознаки запалення. Тому, іноді хронічний простатит можна сплутати з інтерстиціальним циститом (хронічне запалення сечового міхура).

2. Гострий бактеріальний простатит - раптова бактеріальна інфекція, що характеризується запаленням передміхурової залози. Це найменш поширена форма простатиту, але симптоми зазвичай досить серйозні і можуть з'явитися у чоловіків будь-якої вікової групи. Чоловіки із цим захворюванням мають гостру інфекцію сечових шляхів із збільшенням частоти та потреби сечовипускання, та біль в області тазу і статевих органів. Іншими симптомами є лихоманка, озноб, нудота, блювота та печія при сечовипусканні. Гострий бактеріальний простатит вимагає оперативного лікування, оскільки він може призвести до інфекції сечового міхура, наривів в простаті, а в крайніх випадках повністю заблокувати потік сечі. Цей тип простатиту передбачає лікування в лікарні із застосуванням внутрішньовенних антибіотиків, знеболюючих засобів та рідин. Відсутність лікування може призвести до низького кров'яного тиску, що в результаті може стати фатальним.

3. Хронічний бактеріальний простатит - є результатом періодично повторюваних інфекцій сечовивідних шляхів, що потрапили в передміхурову залозу. В окремих випадках хвороба може існувати в прихованому стані протягом декількох років перед тим як з'являться будь-які симптоми. Симптоми схожі на гострий бактеріальний простатит, але менш серйозні і можуть відрізнятися в інтенсивності. Діагностувати це захворювання не легко, оскільки часто буває важко знайти бактерії в сечі. Лікування передбачає приймання антибіотиків від 4 до 12 тижнів, а також інші препарати від болю. Може вплинути на будь-яку вікову категорію, але найбільш поширено трапляється у молодих та середнього віку чоловіків.

4. Безсимптомний запальний простатит - простатит без явних ознак, незважаючи на запалення передміхурової залози. Чоловіки із цим типом простатиту не мають жодних симптомів. Його можна діагностувати при тестуванні сечових шляхів або розладів статевих органів. У таких випадках свідченням запалення є зразки сечі, сперми або рідини, що виділяється з простати.

СИМПТОМИ ПРОСТАТИТУ

Деякі види простатиту можуть не мати ніяких симптомів або ознак цього захворювання. Але якщо вони присутні, то включають:
- часті позови сечовипускання;
- утруднення при сечовипусканні;
- біль або печіння під час сечовипускання;
- озноб і лихоманку;
- швидкоплинний біль внизу живота, навколо ануса, в паху або в спині. У деяких випадках бактерії можуть потрапити в сім'явиносні протоки (трубчастий орган, який несе сперму від яєчок в уретру) в результаті чого з'являється біль в паху або інфекція придатка (зона біля яєчок, де зберігається і дозріває сперма);
- кров у сечі;
- біль під час еякуляції та при статевому акті.

ЩО СПРИЧИНЯЄ ПРОСТАТИТ?

Причини появи інфекції у простаті чітко не сформульовані. Проте, існує декілька теорій. Деякі випадки простатиту чітко пов'язані з гострими і хронічними бактеріальними видами простатиту. Бактерії, які викликають простатит можуть потрапити в передміхурову залозу із сечовивідних каналів по зворотньому потоку вже інфікованої сечі або з прямої кишки. В певний період часу простатит вважався хворобою, яка передається статевим шляхом, але недавні дослідження цього не підтвердили. Отже, бактеріальний простатит не заразний і не передається статевим шляхом. Деякі умови та медичні процедури підвищують ризик розвитку простатиту. Хворий знаходиться у зоні ризику, якщо:
- останнім часом застосовував медичний інструмент вставлений в уретру, такий як катетер (м'яка трубка, яка використовується для зливу сечі із сечового міхура) під час медичної процедури;
- брав участь у анальних статевих актах;
- має відхилення сечовивідних шляхів;
- мав недавно інфекцію сечового міхура;
- має збільшення простати;
- має аутоімунне захворювання (ненормальна реакія організму на тканину передміхурової залози).

Хронічний простатит або синдром хронічного тазового болю може бути викликаний нетиповими організмами, такими як хламідії, мікоплазми (можуть передаватися через статеві акти), уреаплазму або також може бути пов'язаний з хімічною або імунологічною реакцією на первинні травми та вже перенесені інфекції. Нерви та м'язи в області тазу також можуть викликати біль у цій області, як відповідь на інфекцію простати або запалення.
 
ЯК ДІАГНОСТУВАТИ ПРОСТАТИТ?

Встановлення правильного діагнозу є надзвичайно важливим, оскільки для різних типів простатиту передбачається різне лікування. Також слід переконатися, у відсутності симптомів від інших захворювань, таких як уретрит, цистит, збільшення простати або раку. Лікар встановлює діагноз простатиту на основі:
1. Особиста та сімейна історія хвороби - допомагає лікарю правильно діагностувати простатит.
2. Медичний огляд - передбачає обстеження тіла пацієнта та фізичний огляд переміхурової залози. Обстеження тіла включає перевірку на:
- виділення із сечівника;
- збільшення або болючість лімфатичних вузлів в паху;
- опухлість або чутливість мошонки;

Фізичний огляд передміхурової залози відбувається наступним чином: пацієнт повинен зігнутися або лежати на боку тримаючи коліна біля грудей. Лікар одягнувши рукавичку просовує палець в пряму кишку і відчуває частину простати, що знаходиться поруч з прямою кишкою. Це допомагає йому встановити збільшення простати та наявність відхилень, які вимагають додаткового тестування. Дана процедура не потребує анестезії, проте пацієнт може відчувати певний дискомфорт під час ректального дослідження. У багатьох лікарів це є частиною звичайного фізичного огляду для чоловіків у віці 40 років і більше, незалежно від того чи мають вони проблеми із сечовипусканням.

3. Медичні тести включають в себе:
- загальний аналіз тестування сечі, який відправляється в лабораторію для перевірки;
- аналіз крові показує інфекцію та наявність простати або навіть раку;
- уродинамічні тести включають різні процедури, які показують як функціонує сечовий міхур та як зберігається і випускається сеча: урофлоуметрія (вимірює наскільки швидко вивільняється сеча) та вимірювання залишку сечі, що показує рівень сечі, яка залишилася в сечовому міхурі після сечовипускання;
- цистоскопія - процедура, яка передбачає використання цистоскопу (трубкоподібного інструменту), який вставляється через отвір в кінчик пеніса і в нижніх частинах сечових шляхів. Зазвичай процедура проводиться під місцевою анастезією, проте, у деяких випадках пацієнт потребує седативних препаратів та загальної анестезії. Урологи застосовують цей медичний тест у пошуках звуження, закупорки або каменів у сечових шляхах;
- трансректальне УЗД використовує пристрій, який називається датчик, що показує загальну структуру органів. Лікар вставляє його в пряму кишку пацієнта. Ультразвукове зображення показує розмір простати та наявність відхилень, наприклад пухлини;
- біопсія передбачає дослідження невеликого шматка тканини простати під мікроскопом. Уролог використовує методи візуалізації, такі як УЗД, комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія, для того, щоб ввести голку біопсії в простату. Процедура потребує місцевої анестезії;
- аналіз сперми допомагає встановити кількість і якість сперматозоїдів пацієнта. Зразок сперми показує ознаки інфекції.

УСКЛАДНЕННЯ ПРОСТАТИТУ

Існує декілька можливих ускладнень простатиту, які можуть призвести до:
- абсцесу передміхурової залози
- затримки сечі
- хронічного простатиту
- безпліддя
- поширення інфекції в кровообіг
- і навіть, у рідких випадках, до смерті

ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ

Лікування простатиту залежить від причини і типу хвороби. Якщо причиною є бактеріальна інфекція, тоді призначають антибіотики. Всі форми простатиту потребують підтримуючого лікування, знеболюючого, в тих випадках коли це необхідно та ретельного спостереження за організмом. У деяких випадках, для пацієнтів з гострим простатитом може знадобитися госпіталізація.

Методи лікування включають:
- Вживання антибіотиків
- Протизапальні препарати, які полегшують біль
- Альфа-блокатори, що розслабляючи м'язові волокна навколо сечового міхура і передміхурової залози зменшують болі при сечовипусканні і допомагають спорожнити сечовий міхур
- Теплі сидячі ванни та інші теплові процедури (терапії із пляшок з гарячою водою або грілки) полегшують дискомфорт спричинений інфекцією
- Масаж простати. У декількох дослідженнях масаж передміхурової залози допомагав зменшити симптоми у пацієнтів з хронічним простатитом.
- Акупунктура або голковколювання є досить ефективним способом полегшити біль. Для людей, які страждають від простатиту, акупунктура допомагає знизити симптоми.
- Необхідно уникати алкоголю, кофеїну та гострої їжі
- Рекомендується змінити свій спосіб життя. Якщо Ви звикли кататися на велосипедах або конях, слід призупинити цей вид діяльності до повного одужання. У випадках, коли сидіння дійсно стає незручним, слід використовувати подушку або надувний матрац
- Хірургічне видалення заражених ділянок залози. У випадках хронічного простатиту, коли опухлість простати блокує потік сечі

Простатит піддається лікуванню. Навіть якщо проблема не може бути повністю усунена, як правило можна полегшити симптоми притримуючись рекомендованого лікування. Переконайтеся, що Ви пройшли повний курс лікування, не лише до зникнення симптомів, а й до повного одужання. Оскільки, наприклад, у випадку інфекційного простатиту, симптоми можуть зникнути ще до повного зникнення інфекції.