Геморой - найпоширеніше проктологічне захворювання, обумовлене тромбозом, запаленням, патологічним розширенням і звитістю гемороїдальних вен, внаслідок чого утворюються вузли навколо прямої кишки. Цим захворюванням страждає в середньому 12 осіб зі 100, а його питома вага серед хвороб прямої кишки становить близько 40%.
Геморой однаково часто зустрічається у чоловіків і жінок. Однак найчастіше він виникає все ж у чоловіків, так як більшість жінок звертається за допомогою лікаря при перших ознаках захворювання.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЕМОРОЮ
Факторами, що впливають на появу геморою можуть бути:
--- Запори
Справа в тому, що запори збільшують тиск в прямій кишці, викликаючи приплив крові до гемороїдальних вузлів, це сприяє їх збільшенню і подальшому випаданню;
--- Вагітність, пологи
Перебуваючи у вагітному стані, у жінок виникає підвищений тиск у черевній порожнині, це може викликати появу геморою;
--- Тривале перебування в сидячому положенні.
Коли розслаблені м'язи промежини, це призводить до послаблення природної підтримки гемороїдальних вузлів;
--- Малорухливий спосіб життя
Малорухливість призводить до застою крові в малому тазі, це призводить до збільшення гемороїдальних вузлів;
--- Зловживання алкоголем
Часте вживання алкоголю призводить до значного прискорення кровотоку в анальній області, це може викликати гемороїдальні кровотечі;
--- Надмірні фізичні навантаження і підняття важких речей
При великих навантаженнях і піднятті важкого відбувається підвищення внутрішньочеревного тиску, це приводить до випадання гемороїдальних вузлів;
--- Гостра і пряна їжа
Зловживання гострою і пряної їжею, викликає роздратування в анальній області.
--- Анальний секс
--- Спадкові фактори
СИМПТОМИ І ДІАГНОСТИКА ГЕМОРОЮ
Симптоми геморою
Геморой розвивається поступово. Спочатку з'являється відчуття свербіння, печіння, тяжкості в області заднього проходу, болю і запори. Потім болі посилюються, виникають гемороїдальні кровотечі, відбувається випадання гемороїдальних вузлів.
На початкових стадіях хвороби вузли легко вправляються, але потім вони постійно знаходяться зовні.
Небезпека хвороби в тому, що може розвинутися тромбоз і навіть некроз гемороїдального вузла, що характеризуються важкою клінічною картиною.
Багато людей занадто легковажно ставляться до цього захворювання, так як вважають геморой не важким захворюванням. Однак він може бути і першим симптомом раку товстої кишки на ранніх стадіях розвитку. Тому існує велика небезпека втратити найбільш ефективний момент для лікування такого страшного захворювання.
Порада тут одна - при перших симптомах слід негайно звернутися до лікаря.
Діагностика геморою
Основним діагностичним заходом проктолога є пальцеве дослідження прямої кишки. Однак якщо поставити діагноз лікар все ж не може, призначається аноскопія. Хворому роблять очисну клізму, потім в анус вводять аноскопію на 6-8 см, за допомогою якого лікар візуально "знайомиться" з прямою кишкою хворого. При аноскопії видно гемороїдальні вузли і злоякісні новоутворення.
Найдостовірнішим способом діагностики кишечника є ректороманоскопія, яка дозволяє обстежити кишку на відстань 30 см від ануса. Під час процедури хворий стоїть на четвереньках, а в його кишку подається повітря, щоб просвіт кишки був розправлений, після чого починають повільно просувати ректоскоп.
Крім перерахованих заходів, проводять лабораторні дослідження:
--- Загальний аналіз крові (визначають чи немає залізодефіцитної анемії і вираженого лейкоцитозу).
--- Біохімічні дослідження (показують зниження рівня калію і натрію в крові).
--- Копрологічні дослідження (визначають слиз і домішки крові).
--- Доцільно дослідити кишкову мікрофлору, так як запор у разі геморою неприпустимий.
ЛІКУВАННЯ ГЕМОРОЮ
Завдяки сучасним медикаментам і медичним апаратам, геморой піддається лікуванню практично на всіх чотирьох етапах хвороби.
Раніше геморой лікувався виключно хірургічним шляхом. Однак сьогодні, крім операцій, в арсеналі медиків є цілий набір малоінвазивних (безопераційних) способів лікування.
Найбільш поширений серед них - компресійний. При такому методі гемороїдальні вузли лікують латексними кільцями. Апарат, шляхом вакуумування втягує гемороїдальний вузол в камеру, і скидає на нього латексне кільце. Протягом 7-10 днів це кільце відторгається разом з гемороїдальним вузлом. Процедура не складна і займає всього 1,5-2 хвилини. Зазвичай проводять кілька аналогічних процедур з інтервалом в два тижні, оскільки під зовнішнім гемороїдальним вузлом найчастіше ховаються три внутрішніх. Лікування не вимагає лікарняного листа і протікає легко з невеликими больовими відчуттями після процедури протягом 1-3 днів.
Такий метод на перший погляд здається найбільш прийнятним, але його ефективність, як і інших малоінвазивних методик, нижче, ніж при хірургічному видаленні. При радикальних методах лікування геморой усувають на все життя або, в гіршому випадку, на десятки років. При лікуванні нехірургічним шляхом геморой може з'явитися знову вже через 3-4 роки.
Малоінвазивне лікування впливає тільки на внутрішні гемороїдальні вузли, залишаючи зовнішні, тому залишається ризик утворення гострих тромбозів зовнішніх гемороїдальних вузлів.
У зв'язку з перерахованими вище причинами досі широко застосовують радикальні методи - операції. Суть операції зводиться до хірургічного видалення всіх внутрішніх гемороїдальних вузлів. Хворий при цьому знаходиться під епідурально-сакральної анестезією.
Внутрішні гемороїдальні вузли і є причиною виділень червоної крові при спорожненні, випаданні вузлів при дефекації, вимазуванні білизни, виникненні свербіжу і почуття чужорідного тіла в прямій кишці.
Оперативне лікування дозволяє видалити всі зовнішні вузли. З одного боку це виключає загострення (тромбози) зовнішніх гемороїдальних вузлів, а з іншого прибирає зовнішні ознаки і надає перианальній зоні стабільний вигляд.
Консервативні методи лікування (гігієна, ванночки, свічки, дієти) і методи народної медицини допомагають тільки на самих ранніх стадіях захворювання. Вони не позбавляють від причини геморою - гемороїдальних тканин (вузлів), які під впливом трав, свічок і інших нетрадиційних методів не можуть ні зникнути, ні зменшитися.
Величезний вплив на процес лікування має стадія хвороби. Чим раніше ви звернетеся до лікаря, тим легше пройде лікування.
ЛІКУВАННЯ ГЕМОРОЮ НАРОДНИМ МЕТОДОМ (самостійно)
--- Крижані свічки
Приготуйте свічки з льоду, діаметром від 1 до 2 см. Для цього використовуйте одноразові шприци, зрізавши у них кінчик.
Перед вживанням, видавіть з шприца трохи льоду і рукою округліть краєчок "крижаної свічки", щоб не поранитися.
Вставляти необхідно на всю глибину - 4-6 см і тримати, починаючи з 15 секунд, з часом довівши до повного відтавання свічки.
Свічку тримати боляче, але воно того варто.
Робиться 1 раз в день перед сном, не менше 2-х тижнів. Свічки тонізують і зміцнюють стінки прямої кишки, через що геморой просто не з'являється.
Примітка. Геморой для цього методу не повинен бути в стадії запалення. Він повинен бути вправлений. Якщо ж геморой не вправлений, то відбудеться защімлення.
--- Відвар кори кінського каштана
Залити 1 літром води 5 столових ложок кори каштана, прокип'ятити все протягом 10 хвилин і настоювати отриманий відвар протягом 8 годин, після чого процідити.
Застосовувати для сидячих ванн тривалістю 15 хв.
--- Мазь з календули
Подрібніть в кавомолці в порошок 50 г сухих квіток календули, змішайте її з 200 г топленого свинячого внутрішнього жиру і доведіть суміш на водяній бані, постійно помішуючи дерев'яною лопаткою, до однорідного стану. Готову мазь зберігайте на нижній полиці холодильника в скляній баночці.
Змащувати нею гемороїдальні шишки, а також тампони з нею вводити в анальний отвір.
--- Прогрівання молоком з цибулею
Налийте в товстий глиняний горщик 0,5 л молока, помістіть в нього 4 великих головки цибулі, щільно закрийте горщик кришкою і протоміть все в духовці на повільному вогні близько години.
Після цього вийміть горщик, накрийте його кришкою з отвором посередині і сядьте зверху, оголивши сідниці, прогріваючись над парою.
Після прогрівання змастіть задній прохід всередині і зовні вазеліном і прийміть проносне.
Прогрівання проводити не частіше ніж раз на тиждень. Проте двох-трьох процедур цілком буде досить для одужання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ