Скарлатина, лікування, симптоми та ознаки скарлатини, ускладнення після скарлатини, народні методи лікування скарлатини

 Скарлатина це гостре інфекційне захворювання. Скарлатина характеризується загальною інтоксикацією, лихоманкою, запаленням піднебінних мигдалин і дрібноточковою екзантемою (точковим висипом по всьому тілу). Скарлатиною хворіють переважно діти.

Причина і процес розвитку хвороби

Причина
Причиною захворювання є стрептококи - бактерії які виробляють еритрогенний токсин.

Джерелами інфекції є хворі скарлатиною, але можуть бути і хворі на ангіну.

Зараження відбувається від хворих повітряно-крапельним шляхом (при кашлі, чханні, розмові), а також через предмети побуту (посуд, іграшки, білизну). Особливо небезпечні хворі, як джерела інфекції, в перші дні хвороби.

Процес розвитку хвороби.
Воротами інфекції й основним вогнищем розмноження збудника служать мигдалини. Вироблюваний стрептококами еритрогенний токсин викликає гостре запалення верхніх шарів шкіри. Як і при ангіні, недостатньо ефективне лікування скарлатини може бути причиною так званих метатонзилярних захворювань (ревматизму, міокардиту, гломерулонефриту).

Після перенесеної скарлатини розвивається довічний імунітет до цієї хвороби.

Симптоми і ознаки скарлатини

Симптоми
Інкубаційний період триває від 1 до 12 днів. Захворювання починається гостро. Швидко з ознобом підвищується температура тіла до 38-39 градусів. Спостерігаються слабість, головний біль, болі в горлі при ковтанні. До кінця першого дня хвороби на шиї і верхній частині тулуба з'являється рясна крапкова висипка у вигляді виступаючих над рівнем шкіри червоних цяток (як правило вонизливаються) розміром 1-2 мм, яка швидко поширюється по всьому тілу, нагадуючи почервонілу гусячу шкіру. Висип найбільш інтенсивно проявляється в області шкірних складок ліктьових згинів і пахвових западин. Часто висип супроводжується сверблячкою.

Ознаки
--- На обличчі хворого на скарлатину з'являється рожевий висип, в більшості випадків висип розташовується на шкірі чола і скронь, на щоках проступає яскравий рум'янець, а ніс, верхня губа й підборіддя стають блідими. На блідому тлі носогубного трикутника в очі кидається вишневе забарвлення губ.

--- Для скарлатини характерне збільшення і болючість ущільнених бічночелюстних лімфатичних вузлів, їх можна визначити при прощупуванні на рівні кутів нижньої щелепи зліва і справа, вони збільшені в розмірах, еластичні, не спаяні між собою і шкірою.

--- Піднебінні дужки, язичок, мигдалини і м'яке небо стають яскраво-червоного кольору. На мигдалинах можуть бути гнойнички або ділянки скупчення гною.

--- Температура тіла залишається підвищеною і висип тримається 2-4 дні, потім поступово зникає. З 5-6 дня хвороби на місці колишньої висипки виникає лущення шкіри, яке триває 2-3 тижні.

Ускладнення і наслідки скарлатини

Ранні ускладнення при скарлатині
Ускладнення можуть бути представлені різними формами поширення процесу інфікування. Перебіг хвороби може стати важче з утворенням скупчення гною навколо мигдалин, фарингітом, отитом, синуситом. При особливо важких формах можливе утворення вторинних вогнищ запалення в різних внутрішніх органах, наприклад у печінці чи нирках.

Пізні ускладнення при скарлатині
Вони зумовлені більшою мірою тим, як діє на організм алергічний фактор. Багато стрептококових інфекцій нерідко можуть бути ускладнені алергією. Це пов'язано зі здатністю стрептококів викликати сильну чутливість організму.

Найчастішими пізьніми ускладненнями при скарлатині є наступні:
--- Ревматизм суглобів: зазвичай він розвивається через чотирнадцять днів після того, як була перенесена ангіна.
--- Поразка клапанів серця - це ускладнення необоротне і його усунення можливо лише за допомогою хірургічної операції.
--- Гломерулонефрит - також одне з ускладнень скарлатини.
--- Хорея Сиденгама - ускладнення при скарлатині, при якому відбувається ураження мозку.

Необхідно зазначити, що самі важкі і небезпечні ускладнення скарлатини найчастіше розвиваються тоді, коли лікування призначено неправильно і з запізненням.

Лікування скарлатини

Якщо скарлатина протікає в неускладненій формі, то лікування проводиться в домашніх умовах. Пацієнту рекомендований постільний режим протягом 7-10 днів. Призначається багато теплого питва і напіврідка їжа. При лікуванні скарлатини використовуються антибіотики, які знищують стрептококи.

У першу чергу призначається пеніцилін. Альтернативні варіанти - це макроліди та цефалоспорини. Курс антибіотикотерапії складає 10 днів. У легких випадках препарати приймаються у вигляді таблеток, а при ускладненій скарлатині - внутрішньом'язово і внутрішньовенно.

До винаходу антибіотиків скарлатина була смертельно небезпечною хворобою. Але сучасні препарати дозволяють успішно боротися із захворюванням. Уже через 12-24 години після початку лікування пеніциліном стан хворого помітно поліпшується. Але призначений курс лікування не можна ні в якому разі переривати, навіть якщо температура нормалізувалася.

Висип при скарлатині не вимагає проведення спеціальних заходів. Лікування ангіни проводиться так само, як і при інших хворобах. Горло можна полоскати настоями ромашки, календули, евкаліпту. Крім того, використовують жарознижуючі засоби (парацетамол, ібупрофен) і препарати, які зміцнюють стінки судин (аскорутин, галаскорбін). Додатково призначається вітамінотерапія (вітаміни групи В, вітамін С).

Хворих на скарлатину дітей необхідно ізолювати, особливо від інших дітей. Перехворіла скарлатиною дитина допускається в колектив не менш ніж через 12 днів після одужання. При цьому в посіві зі слизової носоглотки не повинен бути знайдений - гемолітичний стрептокок групи А. Якщо в дошкільному дитячому закладі стався випадок скарлатини, то в групі, де захворіла дитина, організовується карантин на 7 днів.

Лікування скарлатини народними методами

--- 1 чайну ложку подрібнених коренів петрушки заварюють 1 склянкою окропу, приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

--- 1 столову ложку трави суниці лісової заливають склянкою води, витримують на водяній бані 15 хвилин, настоюють 1 годину. Приймають по 1/3-1/2 склянки 3 рази на день.

--- 1 десертну ложку квіток бузини чорної заливають 1,5 склянками води, витримують на водяній бані 20 хвилин, проціджують. Приймають по 1 / 3 склянки 3 рази на день.

--- 1 столову ложку трави деревію звичайного заливають 1,5 склянками окропу, настоюють 1 годину. Приймають по 1 / 3 склянки 3 рази на день.

--- 20-30 крапель лимонного соку додають у склянку теплої кип'яченої води і полощуть горло.

--- 1 столову ложку сухої трави шавлії заливають склянкою окропу і настоюють, добре обгорнувши, близько 15 хвилин, проціджують. Полощуть горло 3-4 рази на день.

--- 1 столову ложку подрібнених гілочок буяхи (чорниця, голубиця) заливають склянкою води і кип'ятять 10 хвилин на слабкому вогні. Настоюють протягом години і п'ють протягом дня дрібними ковтками.

Діагностика захворювання

Діагностика скарлатини проводиться на основі характерної клінічної картини - гострий початок захворювання, висока температура, тонзиліт, а також дрібна точкова висипка. Спочатку висипка виникає на шкірі обличчя, шиї та верхньої частини тулуба, після чого поширюється на ліктьові згини і область під колінами, бічні боки грудей і живота, внутрішню поверхню стегон.

Характерна ознака скарлатини - це згущення висипки в складках шкіри (пахви, пах і т.п.) мають вигляд темно-червоні смуги. На обличчі висип розташовується переважно на щоках, а носогубний трикутник залишається білим. При натисканні долонею висип тимчасово зникає. При скарлатині спостерігається почервоніння ротоглотки ("палаючий зів"). Крім того, язик стає малиновим.

Для діагностики також використовується загальний аналіз крові. При скарлатині він вказує на бактеріальну інфекцію. Спостерігається лейкоцитоз, нейтрофілія зі зрушенням лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів). Для контролю лікування проводять бактеріологічне обстеження на гемолітичний стрептокок - посів слизу з носоглотки.