Вчені пояснили безглуздість пошуку ідеального партнера

З точки зору еволюції більшості людей при виборі супутника життя краще погоджуватися на найшвидший і доступний варіант, а не ризикувати і чекати зустрічі з ідеальним партнером. Таку теорію запропонували мікробіологи з Університету штату Мічиган.

Кріс Адамі (Chris Adami) і його колеги побудували комп'ютерну модель і простежили ставлення до ризиків (при виборі партнера) у тисяч поколінь цифрових організмів. Виявилося, що на їх поведінку найбільше впливає розмір їх найближчої групи ("племені"). Коли він становив близько 150 одиниць (як у первісних людей), організми обирали перших-ліпших партнерів. При високому рівні ризику (коли рішення є дуже важливим - вибір супутника життя, а не колеги по роботі або товару в магазині), людям більш властиво погоджуватися на найбезпечніший варіант, стверджують вчені.

"Примітивні люди могли вступити у статеві зносини з першим, навіть не ідеальним, партнером і піти на ризик народити генетично не найдосконаліше потомство - або чекати містера (або міс) досконалість. Але тоді вони ризикували взагалі не залишити після себе потомство", - пояснив Адамі.

Однак вибір самого безпечного варіанту виявився не єдиною еволюційною стратегією: окремі особини були готові піти на ризик і потратити час на пошук ідеального партнера, щоб отримати максимально ідеальне потомство.

Проте вчені визнали за необхідне попередити, що відмова від пропозиції руки і серця в очікуванні кращого варіанту створює небезпеку взагалі не мати дітей. "Гарантована ставка приносить еволюційну перевагу, особливо якщо людина живе в невеликій групі", - заявив Адамі.