Вчені створили новий препарат теіксобактин - непереможний антибіотик нового типу

Вчені представили теіксобактін - антибіотик нового типу, що вбиває широкий спектр грампозитивних бактерій, які стали невразливими для інших препаратів. На думку дослідників, для виникнення резистентності до нової речовини (взятої з грунтових бактерій, що не піддаються культивуванню в лабораторії) знадобиться як мінімум кілька десятиліть. Результати своєї роботи вчені представили в журналі Nature.

Хімічна основа більшості сучасних антибіотиків була відкрита в "золотий вік" препаратів цього типу (1940-ві - 1960-ті роки) і взята у грунтових бактерій і грибів. З тих пір як всі мікроорганізми все частіше показують резистентність до антибіотиків, на ринок виходить все менше нових ліків. Фармацевтичні компанії не хочуть інвестувати в дорогі препарати, які в найближчому майбутньому гарантовано стануть неефективними, а державні органи охорони здоров'я не рекомендують використовувати нові антибіотики, щоб уповільнити темпи посилення опірності. Але міжнародній групі мікробіологів вдалося знайти нове джерело антибіотиків. Вони відмовилися від легко вирощуваних в лабораторних умовах бактерій і навчилися культивувати рідкісних представників підземної мікрофлори - за допомогою пристрою iChip, що дозволяє вирощувати клітини безпосередньо в природних умовах грунту.

Ця технологія допомогла вченим просканувати близько 10 тисяч штамів грунтових бактерій, екстракти з яких вони перевірили на золотистий стафілокок - мікроб, який став невразливим до пеніциліну, а часто і до метициліну (завдяки закріпиленим в ході природного відбору мутацій). Вчені звернули увагу на бактерію Elephtheria terrae: її антибіотик (названий теіксобактином) вражає не білки інших мікроорганізмів, а їх клітинні оболонки (точніше, ліпіди-прекурсори, з яких ці клітинні оболонки створюються).

За своїм принципом дії теіксобактин схожий на антибіотик ванкоміцин. Резистентність до ванкоміцину виникла через 40 років після його відкриття в 1953 році - коли механізми самозахисту бактерії від свого антибіотика якимось чином (можливо, за допомогою горизонтального переносу генів) були взяті на озброєння патогенними мікробами. Теіксобактину ж така доля не загрожує: він локалізується на зовнішній мембрані Elephtheria terrae і не вимагає спеціального механізму самозахисту. Вчені запевняють, що резистентність до теіксобактину у його жертв в осяжному майбутньому не сформується - і у антибіотиків з'явився шанс змінити хід все більш програшній війні з хвороботворними бактеріями.