Гнів виявився самою універсальною і функціональної емоцією людини

Сердитий вираз обличчя є біологічно універсальним для людства і кожен орган, що задіяний в його створенні, і група м'язів не випадкові, а є додатковим засобом вираження могутності й загрози, з'ясували вчені Австралії та США.

Про свої відкриття вони розповіли в журналі Evolution and Human Behavior, а коротко про них можна прочитати в прес-релізі Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі.

Гнівний вираз обличчя - зсунуті і опущені вниз брови, витягнуті в тонку лінію губи, роздуті ніздрі - однакові у всіх культурах і роблять його навіть сліпі від народження діти, які ніколи його не бачили, відзначає провідний автор дослідження Аарон Селл (Aaron Sell).

В рамках великого дослідницького проекту, присвяченого природі походження гніву, вчені з'ясували, що ця емоція виникла для ефективного ведення суперечок під час конфлікту. Чим більше фізичної шкоди одна людина може завдати іншій, тим більше у неї можливостей диктувати свої умови, а доносить вона це до співрозмовника за допомогою гніву. Дослідники знайшли підтвердження й інший гіпотезі: фізично сильні люди частіше сердяться і переходять до рукоприкладства, вважають себе вправі нав'язувати іншим невигідні для них умови, а також схиляються до силових методів вирішення конфліктів.

Відштовхуючись від того, що гнів є передусім «емоцією торгу», вчені вирішили, що рухи кожної з семи груп м'язів, що створюють сердитий вираз обличчя, повинні видавати розгніваного індивіда більш потужним і небезпечним в очах співрозмовника - і тим самим змушувати якнайшвидше погодитися з його умовами для уникнення конфлікту.

Гнів людини, як і у тварин, висловлює погрозу: перебільшений прояв власної сили, що змушує погодитися і підкоритися. Людина роздуває ніздрі і підтискає губи з тією ж метою, що і жаба, яка надувається, або бабуїн, який демонструє свої ікла.

«Гнів "запускається" відмовою співрозмовника прийняти ситуацію і обличчя відразу приймає форму, що максимально ефективно демонструє протилежній стороні наслідки цієї відмови. Але саме вражаюче - що жоден з компонентів розгніваної особи не є довільним, всі вони виражають одне і те ж», - зазначив антрополог Джон Тубі (John Tooby).