Британські вчені розповіли про призначення бабусь

 Вчені з Кембриджу вивчили еволюційну роль клімаксу у жінок в семи країнах. Виховання онуків дозволяє бабусям передати свої гени у спадок, стверджують дослідники.
Антрополог Леслі Кнепп з університету Кембриджу та її колеги провели масштабне дослідження в селах Японії, Ефіопії, Гамбії та Малаві, а також містах Німеччини, Англії та Канади. Зібравши історичні дані й вивчивши сучасне життя, Кнепп запропонувала X-хромосомну гіпотезу бабусь. Стаття вчених опублікована в журналі Proceedings of the Royal Society B.

Мета-аналіз під час дослідження показав, що існує зв'язок між родинними зв'язками бабусь, які жили поблизу своїх онуків і рівнем виживання онуків.

Антропологи стверджують, що після репродуктивного віку жінки мають можливість краще захищати свої гени, тобто передані у спадок частини ДНК. Втрачаючи можливість доглядати за власними дітьми, жінка перемикається на турботу за онуків, в той же час забезпечуючи їжею і передаючи накопичений досвід і своїм дорослим дітям.

Жінка передає дочкам власних синів близько 31% своїх генів, синам її        синів дістається всього лише 23% її генів. У той же час діти дочок (обох статей) знаходяться приблизно посередині - 25%. Якщо ж говорити тільки про X-хромосомі, то там все складніше: сини сина тоді взагалі не мають ніякого відношення до бабусі (вони отримують свою X-хромосому від матері), а ближче за всіх знову ж таки дочки сина.

Кнепп і її колеги виявили, що в усіх семи країнах хлопчики вмирали раніше, якщо в їх вихованні брала участь бабуся не по матері, а по батькові. А от спілкування дівчаток з бабусею по батьку значно підвищувало їхні шанси на виживання. Таким чином, виходить, що рівень виживання онуків пропорційний спорідненості по генах. Найбільше турботи від бабусь дістається дочкам їх синів, а близькість онука по генах може бути підсвідомо розпізнана жінкою за якимсь особливим запахом або ж просто за зовнішньою подібністю, резюмують вчені.