Чим лікувати депресію - медикаментами чи психотерапією? - вчені не мають одностайної думки

Те, що депресія у різних пацієнтів протікає дуже по-різному, для лікарів не секрет. В одних випадках більш ефективним виявляється медикаментозне лікування, в інших - психотерапія. Але як вирішити, що краще в разі даного конкретного пацієнта, що обіцяє якнайшвидший успіх у боротьбі з депресією саме цього хворого?

Досі тут чітких критеріїв не було. Зате була дуже тривожна статистика, з якої випливало, що спочатку запропоноване лікування сприяло поліпшенню стану хворого менше ніж в 40 відсотках випадків. Показник, прямо скажемо, скромний.

Тепер же американські медики виявили, що об'єктивним маркером, що дозволяє передбачити успіх того чи іншого методу терапії депресії, може служити ступінь метаболічної активності певної ділянки головного мозку хворого - так званої острівцевої частини, або просто острівця. Вчені університету Еморі в Атланті, штат Джорджія, вимірювали цей показник за допомогою позитронно-емісійної томографії і прийшли до висновку, що висока активність острівця, тобто посилений метаболізм глюкози, говорить на користь психотерапії, а при низькій активності острівця перевагу слід віддавати антидепресантам. "Якщо в ході подальших випробувань цей наш висновок підтвердиться, то він може стати першим об'єктивним критерієм при виборі методу лікування депресій", - пише професор Хелен Мейберг (Helen Mayberg) і її колеги в журналі JAMA Psychiatry.

Два види депресій?

«Це, безумовно, цікава гіпотеза, - вважає професор Вольфганг Майер (Wolfgang Maier), директор психіатричної та психотерапевтичної клініки при Боннському університеті, - але все ж отримані результати не слід переоцінювати. Зрештою, це було дуже невелике дослідження".

Дійсно, у дослідженні взяли участь всього 67 пацієнтів, причому зазначена закономірність була відзначена лише у 38 з них, у решти 29 однозначну залежність виявити не вдалося. Тим не менш, професор Мейберг і її колеги висловлюють припущення про існування двох різновидів депресії: тієї, що реагує на антидепресанти і тієї, що піддається медикаментозному лікуванню.

«Це небезпечна гіпотеза, тому що вона без серйозної і переконливої аргументації відкидає загальноприйнятий сьогодні постулат, згідно з яким найбільший успіх в лікуванні важких депресій дає поєднання медикаментозної та психотерапії. Тут же нам пропонують визнати, що для ефективного лікування кожного конкретного пацієнта годиться лише якийсь один з двох методів, а другий марний", - вказує професор Майєр.

Споживання антидепресантів зростає

З іншого боку, у згаданих вченим "Рекомендаціях" комбінація з двох видів терапії передбачена лише для лікування важких депресій, а в більш легких випадках рекомендовано утриматися від антидепресантів. "Але на практиці рекомендації виконуються, напевно, не на всі 100 відсотків", - вважає професор Майєр. - Багато залежить від того, до якого лікаря з самого початку йде хворий. Прийде до психотерапевта - отримає психотерапію, прийде до свого звичайного домашнього лікаря - отримає, швидше за все, антидепресанти, а якщо звернеться до психіатра, то може отримати і одне, і інше, і порізно, і разом. Обидва види терапії одночасно забезпечують тільки дійсно хороші психіатричні клініки".

Власне, дивуватися тут нічому: якщо передбачити успіх того чи іншого виду терапії неможливо, вибирати доводиться методом проб і помилок: не дарма ж спочатку призначене лікування призводить до успіху лише в 4-х випадках з 10-ти. Але при цьому виразно проглядається одна тривожна тенденція: все частіше ставка робиться на медикаменти. У Німеччині за останні 20 років споживання антидепресантів зросла більш ніж у 4 рази і це зростання триває з середньою швидкістю 10 відсотків на рік. Сьогодні вже практично не викликає сумнівів, що багато пацієнтів цілком можуть обійтися без цих препаратів.

"Особливо часто такі медикаменти лікарі прописують літнім жінкам", - каже Дітер Бест (Dieter Best), голова Німецького об'єднання психотерапевтів. - Сьогодні вже кожна четверта пацієнтка старше 80 років приймає антидепресанти. Тим часом, цим жінкам часто просто не вистачає соціальних контактів, вони страждають від самотності. А пригніченість - не завжди синонім депресії".

Не більше ніж плацебо?

Є у цієї проблеми і ще один аспект. Кілька років тому чимало галасу наробило дослідження, виконане групою вчених університету Халла на чолі з професором Ервінгом Кіршем (Irving Kirsch). У цій роботі британські фахівці висловили сумнів у користі антидепресантів як таких. За їх даними, ефективність антидепресантів лише дуже незначно перевершує ефективність плацебо, тобто препарату - пустушки, що не містить біологічно активних речовин.

Більше того, автори статті дійшли висновку, що з урахуванням тих протоколів, які були виключені виробниками ліків з публікацій про клінічні випробування, відмінність в ефективності антидепресантів і плацебо і зовсім не виходить за межі статистичної похибки. Сьогодні багато хто стверджує навіть, що широке поширення антидепресантів пояснюється виключно фінансовими інтересами фармацевтичних фірм. "Це нісенітниця!" - З усією рішучістю говорить професор Майєр. - "Насправді антидепресантів прописують швидше вже занадто мало. Без цих медикаментів лікування важких депресій, пов'язаних з високим ризиком суїциду, просто неможливо".