Життя на Землі проіснує ще 1,75 мільярда років, з'ясували британські вчені

Дослідження показало, що життя на Землі проіснує ще близько 1,75 мільярда років, що становить приблизно чверть від загального часу її існування на нашій планеті.

Останні сліди життя на Землі зникнуть приблизно через 1,75 мільярди років в результаті повного випаровування рідкої води з її поверхні, що накладає жорсткі часові рамки на можливість появи розумного життя на інших планетах, йдеться в статті, опублікованій в журналі Astrobiology.

"Подібні дослідження дозволяють нам оцінити шанси на розвиток життя на інших планетах. Звичайно, еволюція багато в чому залежить від випадковостей, але ми знаємо, що на появу людини пішло приблизно 75 % від часу існування життя на Землі. Цілком імовірно, що все відбуватиметься так ж і на екзопланетах", - заявив Ендрю Рашба з університету Східної Англії в Норвіці (Великобританія).

Рашба і його колеги вирахували час зникнення життя на Землі і оцінили шанси на його появу на семи відомих екзопланетах в "зоні життя", побудувавши комп'ютерну модель планетарної системи. Вона враховувала те, як змінюються властивості світила у міру його старіння і оцінювала ймовірність існування життя на планетах в різні часи.

Моделювання показало, що життя на Землі проіснує ще близько 1,75 мільярда років, що становить приблизно чверть від загального часу її існування на нашій планеті. Приблизно в цей час сонячний "енергопайок" Землі підвищиться настільки, що вся вода на планеті випарується. Як підкреслюють вчені, людина та інші багатоклітинні живі істоти зникнуть набагато раніше і до цього часу на Землі будуть зустрічатися лише самі живучі мікроорганізми.

Аналогічні розрахунки для Марса і екзопланет показали, що розміри світила були головним чинником у "тривалості життя" на них. Наприклад, сонцеподібна зірка обмежить час існування життя на планеті Kepler- 22b в 4,3-6,1 мільярда років, а невеликий червоний карлик зробить "суперземлю" Gliese 581d населеної протягом 45-55 мільярдів років. Тому вчені пропонують враховувати цей факт при пошуку "двійників" Землі за допомогою орбітальних і наземних телескопів.