Ряд новітніх досліджень показав, що люди, які намагаються жити з сенсом, частіше зберігають жвавість розуму в старості, здоровіше психічно і навіть живуть довше, ніж ті, чия мета - тільки відчуття щастя.«Деякі дослідники вважають: щастя в його звичайному розумінні - відчуття задоволення чи позитивні емоції - набагато менш важливо для фізичного здоров'я, ніж внутрішня задоволеність від цілеспрямованої діяльності - так зване «евдемоніческе благоденство», - пише видання The Wall Street Journal.
«Надмірна зацикленість на досягненні щастя в реальності знижує задоволеність життям», - зауважує видання.
Задоволення від смачної вечері, захоплюючого фільму або перемоги улюбленої команди - так зване «гедоністське благоденство» - зазвичай незабаром випаровується.
«Виховання дітей, волонтерська робота або навчання в медичному інституті, можливо, не настільки приємні у буденності. Але ці заняття створюють відчуття, що життя проходить не дарма, що ти віддаєш справі всі свої сили, особливо в тривалій перспективі», - пояснює газета.
Згідно зі статистикою від 2010 року, за період з 1938 по 2007 рік серед американських студентів почастішали симптоми депресії, параної і психопатології. Автори дослідження - фахівці з Університету Сан-Дієго, визнали однією з можливих причин цього те, що в США робиться дедалі більший наголос на матеріальні блага та соціальний статус - тобто гедоністське щастя.
Вчені на чолі з Керолом Риффом, директором Інституту старіння Вісконсинського університету, з 1995 року вивчають близько 7 тис. людей в рамках проекту MIDUS - «Середина життя в США». Завдання - з'ясувати, які чинники впливають на здоров'я і благоденство в середньому і похилому віці.
Девід Беннет з Медичного центру університету Раша (Чикаго) і його колеги, вивчивши 950 осіб, яким в середньому було по 80 років, продемонстрували, що евдемоніческе благоденство захищає від хвороби Альцгеймера. «Ті, хто вважав своє життя більш осмисленим, також рідше зазнавали труднощів при самообслуговуванні в побуті і пересуванні. А смертність за п'ятирічний період була серед них набагато нижчою - приблизно на 57% - ніж у тих, хто не мав особливих цілей в житті», - пише газета.
Гедоністське і евдемоніческе благоденство не є взаємовиключними. Але ті, хто прагне перш за все до зовнішніх винагород начебто грошей чи кар'єри, часто не особливо щасливі, відзначив Річард Раэна з Рочестерського університету. Він також застеріг, що евдемоніческе благоденство недосяжне, якщо просто примушувати себе, наприклад, до волонтерської роботи, сподіваючись на якусь нагороду в майбутньому.
1617
