Вчені з Медичної школи Вашингтонського університету (США) ідентифікували генетичний код, який змушує деяких людей ходити уві сні.
У дослідженні брали участь чотири покоління однієї родини, в якій дев'ять з 22 осіб страждають сомнамбулізмом. Самим юним «сновидою» в сімействі є дівчинка Ханна, яка мало не кожну ніч виходить з дому і гуляє по околицях. Її дядько часто вранці виявляє, що під час сну надягає шкарпетки, а інші родичі іноді травмуються під час «нічних прогулянок».
Вивчивши зразки слини «сновид», дослідники виявили у них дефект на ділянці 20-ї хромосоми, який передавався з покоління в покоління. За словами експертів, навіть однієї копії дефекту досить, щоб людина стала здійснювати уві сні піші прогулянки.
Зазвичай «лунатизм» - це сімейний розлад, причому дехто особливо до нього сприйнятливий. Факторами, які можуть спровокувати розвиток сомнамбулізму, є надмірна втома або стрес. Зазвичай епізоди «лунатизму» відбуваються рано вночі, незабаром після засипання, і на стадії повільнохвильового сну (період, що характеризується повільними рухами очних яблук). Вранці людина, як правило, нічого не пам'ятає про нічні пригоди.
Тяга до прогулянок уві сні у більшості випадків нешкідлива; діти «переростають» цей розлад. Однак іноді сомнамбулізм може бути украй небезпечний, особливо якщо зберігається в дорослому житті. «Лунатики» можуть здійснювати уві сні самі різні комплексні дії. Приміром, деякі знаходять ключі від автомобіля, відкривають вхідні двері в будинку, сідають в машину і їздять по нічному місту. У більшості випадків «прогулянки» закінчуються мирно, але іноді сомнамбули стають ненавмисними вбивцями.
Який саме ген (або гени) відповідальний за сомнамбулізм, фахівці все ще з'ясовують. Можливо, це ген аденозиндезаміназу, який, як вже встановлено, пов'язаний з фазою повільного сну. Як тільки гени-винуватці будуть знайдені, вчені зможуть розробити нові методи лікування «лунатизму» - стану, яким страждають 10% дітей і кожен п'ятдесятий дорослий.
1446
