Серед астероїдів Сонячної системи виявлені льодові прибульці

 У поясі астероїдів Сонячної системи, що розкинулася на 180 мільйонів кілометрів між орбітами Марса і Юпітера, виявлено близько 20% небесних тіл, які складаються з льоду. Вони могли бути принесені у пояс астероїдів 3,9 мільярда років тому під час міграції планет-гігантів, - повідомила група американських астрономів. Дане дослідження опубліковано у журналі Nature.
За словами експертів з Південно-західного дослідницького інституту (США), це відкриття дозволяє пояснити, чому небесні тіла у головному поясі астероїдів мають настільки різноманітний хімічний склад, а також проливає світло на ранні етапи еволюції Сонячної системи.

Група астрономів під керівництвом Гарольда Левісона здійснювала математичне моделювання поведінки невеликих об'єктів на периферії Сонячної системи. Для обчислень вони використовували Модель Ніцци, названої на честь французького міста, де розташована Обсерваторія Блакитного берега. Дана модель пояснює процеси еволюції Сонячної системи на ранніх етапах.

Модель Ніцци продемонструвала, що близько 3,9 мільярда років тому орбіти планет-гігантів - Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна - зазнали значних змін. Юпітер змістився ближче до центру Сонячної системи, а Сатурн, Уран і Нептун навпаки, перейшли на більш віддалені від Сонця орбіти. Це призвело до зміни орбіт і малих небесних тіл.

Проте Модель не пояснює хімічної неоднорідності небесних тіл у головному поясі астероїдів. Раніше ж вчені вважали, що пояс астероїдів Сонячної системи однорідний за своїм хімічним складом та сформований із газу та пилу. Насправді ж ближче до центру Сонячної системи у поясі обертаються кам'янисті небесні тіла, а на периферії є багато тіл, які складаються в основному із льоду, - стверджують фахівці.

Левісон і його співробітники у процесі нового моделювання засвідчили, що крижані брили могли бути принесені у пояс астероїдів 3,9 мільярда років тому під час міграції планет-гігантів, які затягували їх своєю гравітацією з орбіт у далекі зони Сонячної системи. За оцінками вчених таких небесних тіл у поясі може бути до 20%.

"Наша модель продемонструвала, що ці уламки небесних тіл могли бути сформовані у результаті зіткнення із крижаними кометами, захопленими гравітацією планет гігантів. У такому випадку це доводить висловлене нами раніше припущення про те, що Сонячна система зазнала значних змін близько 4 мільярдів років тому," - сказав Клеоменіс Циганіс, дослідник з Університету Солуня імені Арістотеля, один зі співавторів публікації.

Нагадаємо, раніше ізраїльський астрофізик побачив порушення закону Ньютона у Сонячній системі.