Американські психологи з'ясували, що сни сприяють консолідації пам'яті - передачу інформації з короткочасної в довготривалу пам'ять.
Результати численних дослідів свідчать про те, що під час сну мозок зберігає активність, «сортуючи» спогади. Нейрони в гіпокампі сплячих гризунів, приміром, можуть вести себе практично так само, як під час пробіжки по лабіринту; деякі вчені навіть припускали, що тварини бачать сни, пов'язані з дослідженим ними раніше лабіринтом.
Але одержати дані про сновидіння тварин неможливо, тому автори вирішили провести аналогічний дослід з групою студентів яка налічувала 99 чоловік. Учасникам пропонувалося провести 45 хвилин перед екраном комп'ютера і як можна ретельніше вивчити віртуальний лабіринт, після чого половина добровольців пішла спати. Дослідники контролювали активність мозку сплячих студентів за методом електроенцефалографії та один раз спеціально будили їх, щоб дізнатися, що їм снилося, або питали про це тільки через п'ять годин, перед початком тестування.
У ході тестування учасникам показували випадкову точку лабіринту і просили відшукати певний об'єкт. Після того, як студенти виспались, вони швидше справлялися із завданням, але найкращі результати показали студенти, які повідомили про те, що вони, засинаючи, думали про лабіринт або бачили сни, пов'язані з ним.
Описані сни не були схожі на просте відтворення отриманого раніше досвіду. У двох випадках студенти тільки «чули» музику, що лунала під час їх ознайомлення з віртуальною моделлю, а одиному учаснику снилися люди, що знаходилися в лабіринті, хоча в моделі їх там і не було. Іншому добровольцеві пригадалася давня екскурсія в печеру, яка виглядала як лабіринт.
На думку учасника дослідження Роберта Стікголда, ці результати свідчать про те, що мозок намагається пов'язати нові дані з вже наявною інформацією. «Сни відображають прагнення знайти якісь асоціації, які можуть стати в нагоді в майбутньому», - заявляє вчений.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ