Астрономи знайшли групу екзопланет із зворотним рухом

  Міжнародна група астрономів представила дані відразу про шість екзопланет, що переміщаються по орбітах в напрямку, протилежному обертанню їхніх зірок.

Планети, як вважається, утворюються в диску газу і пилу, який оточує зірку і обертається в тому ж напрямку, що й вона. Логічно припустити, що планети теж повинні рухатися в цей бік, а їх орбіти - лежати в площині диска. Таку картину ми можемо спостерігати в Сонячній системі.

Дев'ять нових екзопланет виявлені транзитним методом, з використанням камери обсерваторій WASP. Для того, щоб підтвердити ці дані і ретельніше вивчити групу зареєстрованих раніше екзопланет, астрономам необхідно було провести вимірювання променевої швидкості відповідних зірок. Необхідну інформацію дали спостереження за допомогою спектрографа HARPS, встановленого на 3,6-метровому телескопі в чилійській обсерваторії Ла Сілла-, спектрографа CORALIE, який з'єднаний з розташованим в тій же обсерваторії 1,2-метровим телескопом ім. Леонарда Ейлера, і ряду інших телескопів обсерваторій.

Як з'ясувалося, 6 з 27 досліджених екзопланет знаходяться на орбітах з зворотним рухом, причому два об'єкти входять до списку дев'яти нових екзопланет. Орбіти більшої частини вивчених гарячих Юпітерів орієнтовані під «неправильними» кутами до осей обертання їхніх зірок.

Гарячими юпітерами називають планети з масами, приблизно рівними юпітеріанським  які підходять дуже близько до своїх зірок. Оскільки ядра планет-гігантів повинні формуватися із суміші гірських порід і часток льоду, які можна знайти лише у віддалених областях планетної системи, вчені припускають, що гарячі Юпітери утворюються на значній відстані від зірки, а потім переходять на орбіту меншого радіусу. Вважається, що міграція є наслідком гравітаційної взаємодії з пиловим диском зірки; в такому випадку процес повинен завершуватися за кілька мільйонів років на орбіті, орієнтованої строго певним чином щодо осі обертання світила.

Ця теорія не може пояснити результати нових спостережень. На думку авторів, тут працює більш повільний механізм взаємодії з віддаленими зоряними або планетарними компаньйонами, в результаті якого планета через кілька сотень мільйонів років може опинитися на практично круговій орбіті, орієнтованої під довільним кутом. У двох з шести виявлених екзопланет такий компаньйон вже знайдений.