Шевченко: "Сам оголошу про завершення кар'єри"

 Нападаючий київського "Динамо" і збірної України Андрій Шевченка розповів про підсумки літньо-осінньої частини сезону 2009/10. Про майбутнє, втім, він доки говорить неохоче - десь із забобону, десь з небажання давати обіцянки і прогнози. Куди цікавіше вести мову про минуле і сьогодення - благо тем для бесіди під Новий рік накопичилося немало.

- Серед позитивних напевно залишиться в пам'яті моє повернення в "Динамо", - відповів Шевченко, ні на секунду не задумавшись. - Ну, а негативні, мені здається, зовсім не варті того, аби загострювати на них увагу.

 - Яких подій в 2009-м було більше?

- Напевно, все ж із знаком плюс. Хоч би тому, що в тому, що всьому відбувається зі мною прагну шукати позитивні сторони - навіть якщо на перший погляд вони не очевидні. Не дивлячись на те, що не всі чекання збулися, я щасливий, що знову граю у футбол - це для мене було дуже поважно. Рад і тому, що УЄФА остаточно підтвердив: Євро-2012 пройдет в Україні, при цьому матчі в нашій країні відбудуться у всіх чотирьох містах. Із задоволенням погодився бути послом цього турніру з нашого боку і навіть відклав на день від'їзд у відпустку, аби взяти участь в офіційній церемонії презентації логотипу чемпіонату.

 - Президент "Динамо" Ігор Суркіс розповідав мені, що під час матчу з "Інтером" на "Сан-Сиро" сидів поряд з генеральним директором "Мілана" Арієдо Брайдой, і той все розпитував: як в Києві удалося зробити Шевченка колишнім? Ви знаєте відповідь на це питання?

- Головне, що травма спини перестала нагадувати про себе так часто, як раніше. Дещиць Тімошук порадив в Мюнхені відмінного лікаря, допомога якого забезпечує не менше п'ятдесяти відсотків моєї сьогоднішньої фізичної форми. Інші п'ятдесят - заслуга Валерія Газзаєва, який, не дивлячись на мабуть не дуже вдалі перші матчі за "Динамо", продовжував довіряти мені і ставити в склад. Це довіра у поєднанні з бажанням щонайшвидше набрати форму і стали визначальним чинником.

 - При поверненні до Києва вам гарантували місце в основі або, підписуючи контракт з "Динамо", ви все ж йшли на певний ризик?

- Такі гарантії в командах серйозного рівня ніхто дати не може. Та я їх, власне, і не вимагав, оскільки розумів, що, якщо здоров'я дозволить, зможу стати колишнім і гратиму і забиватиму.

 - Складися ваша футбольна доля на англійському етапі інакше, не будь травм, які не дозволили проявити себе в "Челси" повною мірою, ви повернулися б коли-небудь до Києва як гравець?

- Обов'язково зробив би це - можливо, в зрілішому віці. Адже я для себе ще на піке кар'єри вирішив, що крапку в ній обов'язково поставлю в "Динамо".

 - Проте не можу не запитати про Жозе Моурінью, при якому ви в Лондоні майже не грали...

- Ви, як і останні журналісти, станете наполягати, що у мене з ним був конфлікт?

 - Якраз навпаки - вірю, що у вас з ним були і залишаються виключно шанобливі стосунки. Але коли ви цього сезону забивали "Інтеру" в Лізі чемпіонів, публіка не сумнівалася, що таким чином прагнете щось довести своєму колишньому тренерові...

- А у мене навіть думці такої не виникало. Все, що необхідне, я своєю грою давно довів.

 - Бачив, як ви з Моурінью привітали один одного в змішаній зоні "Сан-Сиро". Це було єдине спілкування з ним за останній час?

- Якщо і перетиналися, то виключно на ходу: "Як справи? Все гаразд?" Розмов по душах у нас не було.

 - А як складаються ваші стосунки з Газзаєвим?

- Розумієте, ми з ним почали спілкуватися задовго до того, як він очолив "Динамо", і наші взаємини завжди були дружніми і близькими. Але я ніколи не дозволю собі змішувати особисте з професійним. Валерій Георгійович мені подобається, дуже подобається як людина, але ми не переносимо відношення один до одного на полі. Існують строгі рамки: він - головний тренер, я - футболіст, і всі його вимоги зобов'язаний виконувати до дрібниць. Якщо відчую, що не здатний приносити користь команді, сам оголошу про завершення кар'єри, проведу прощальний матч або, не виключено, обійдуся без довгих дротів - і займуся чим-небудь іншим.

 - Газзаєв сказав, що ставить перед "Динамо" завдання виграти за три роки Лігу чемпіонів. Вважаєте, це реально?

- Чом би немає?

 - Що слід зробити, аби уникнути помилок, допущених в нинішньому сезоні?

- Перш за все, дати головному тренерові можливість рухатися до мети тим шляхом, який здається йому оптимальним. У нас молода команда, в ній є гравці, лише виступи, що цього сезону отримали досвід, в Лізі чемпіонів. При цьому ми непогано зіграли на виїзді з "Інтером" і "Рубіном", хоча і не добилися перемоги. Інша справа - домашня гра з італійцями: другий тайм певною мірою був провалений. Про "Барселону" в цьому контексті я навіть мови не веду - це абсолютно інший рівень. Нам докоряли: чому ви в грі з каталонцями на своєму полі не атакували? Але то хіба можна так будувати матч проти сильного клубу світу, якщо нам був потрібний результат? Не дивлячись ні на що ми майже до останніх хвилин зберігали результат, що дозволяв виступати навесні в Лізі Європи. Але Месси виконав дійсно приголомшливий штрафний, хоча, як мені сказали, до м'яча він в подібних ситуаціях личить украй рідко.

 - Невдача збірної в плей-офф з Грецією стала для вас найбільшим розчаруванням з моменту повернення до України?

- Мабуть, що так. Ви розумієте: цей шанс зіграти на чемпіонаті світу був для мене останнім. Я тому і не стримав сліз після фінального свистка в у відповідь поєдинку. Ми зайняли в групі друге місце, залишивши позаду хорватів і пропустивши лише англійців, які, до речі, програли у відбірковому циклі лише Україні. Статистика в стикових матчах з греками була на нашій стороні, але долю путівки на чемпіонат світу вирішив один-єдиний гол...