Ua
3848
Що таке лінь? Чи може вона стати на заваді нашому успішному навчанню? Чому фраза "ти такий лінивий(а)" звучить так, ніби це риса характеру або невиліковна хвороба? Спробуймо спростувати цей поширений стереотип і довести, що подолати лінь і виробити бажання вчитися набагато легше, ніж ми думаємо.
Чомусь так склалося, що всі перешкоди, які заважають нам виконувати ту чи іншу роботу, називаємо узагальненим словом "лінь". Та, як правило, вона являє собою одну чи кілька причин. Це може бути втома або погане самопочуття. Причиною ліні також можуть бути відсутність мотивації і чітко поставлених завдань. Людина просто не розуміє, куди і як вона рухається. Як побороти ці проблеми?
Дедлайни.
Спершу варто розібратися, що таке дедлайн. Його слід розуміти, як крайній термін (дата або/чи час), до якого має бути виконане певне завдання. Кажуть, що рамки обмежують людину, та з дедлайнами все навпаки. Коли ми не маємо кінцевого терміну виконання завдання, то зазвичай постійно його відкладаємо і, буває так, що не виконуємо взагалі. Чи помічали Ви, яку величезну кількість інформації можете вивчити в останній день перед іспитом? Лінь наче кудись зникає, а мозок починає активніше працювати. Чи твір, щодо якого Ви не мали жодної ідеї, в останню ніч виходить просто блискучим? Так чи інакше, дедлайни змушують нас подолати лінь. Проте, що робити, коли, уявімо, до літа Ви маєте покращити англійську до вищого рівня? Чи до кінця семестру принести величезну кількість письмових робіт? В таких випадках Вам потрібно навчитися самостійно встановлювати маленькі дедлайни. Наприклад, до кінця тижня я маю написати есе, а до наступного - реферат. Чи до завтра подивитися фільм англійською і вивчити 50 слів. Тут, окрім дедлайну, спрацьовує ще один прийом: поділити одне велике завдання на багато маленьких. Його використовують як винахідливі учні, так і серйозні науковці.
Відпочинок та винагорода за старання.
Продовжуючи тему про дедлайни, варто сказати, що дотримуючись їх, Ви можете тримати себе в шаленому темпі і постійній напрузі. В такому випадку є загроза кинути все на півшляху. Тому доцільно винагороджувати себе. Тобто кожного разу, коли Ви здобуваєте перемогу над своєю лінню, варто тішити себе приємними дрібничками та вчасно відпочивати. Для кожного винагорода може бути різна. Проте пам'ятайте, що вона має надихати Вас на майбутні звершення. Наприклад, до кінця тижня Ви написали есе, як і планували. Сходіть на прогулянку в парк із друзями, перегляньте якийсь цікавий фільм, приготуйте собі та родині смачний обід. Чи влаштуйте активні вихідні, наприклад, катаючись на велосипеді і вивільнюючи фізичну енергію, що накопичилася за цілий тиждень навчання. Барбара Оуклі, розповідаючи про ефективні техніки навчання (відео "Learning how to learn"), велику увагу приділяє відпочинку. Річ у тому, що під час вирішення складних завдань, коли здається, що мозок закипає, дуже важливо відпочивати. Адже тоді починає діяти наше несвідоме, яке теж дуже важливе під час навчання. Проте, щоб уникнути спокуси робити перерви надто часто, варто пам’ятати про планування часу. Можна скористатися таймером, який потрібно налаштувати на 25 хвилин інтенсивного навчання та кілька хвилин відпочинку.
Визначення цілей.
Вакарчук співає: "Та хіба ти можеш жити без мети?" Без цілі в житті, без мети важко будь-що робити, включно з навчанням. У молодшій школі ми виконуємо домашні завдання, щоб отримати гарні наліпки в щоденник і через страх бути покараним. Та що старші ми стаємо, то серйозніша потрібна мотивація до навчання. Спробуйте уявити, що Ви - учень старших класів і хочете стати лікарем, проте не можете знайти натхнення вчитися в школі. А все тому, що Ваша ціль не є конкретною чи близькою. Як зробити її такою? Спочатку спробуйте обрати медичний коледж чи університет, в якому хотіли б навчатися. Тепер, із наявністю мережі, це зробити дуже легко, адже Ви можете не лише прочитати про умови навчання і відгуки, а й навіть поспілкуватися з тамтешніми студентами й запитати безпосередньо в них про враження. Після того, як обрали навчальний заклад, варто дізнатися про умови вступу: з яких предметів складати ЗНО, яка цінність атестата, кількість державних місць тощо. Тепер перед Вами промальовується чіткий план і стає зрозуміло, навіщо потрібно докладати стільки зусиль, щоб зрозуміти органічну хімію чи досконало вивчити всю шкільну програму з біології. Кожного разу, коли буде важко, Ви не шукатимете відмовки, щоб не робити чогось, адже матимете конкретну ціль.
Здорова конкуренція.
Мабуть, у кожного з нас у колективі була людина, яка досягала кращих результатів, ніж ми. До цього можна ставитися байдуже, можна заздрити, проте найкраще, коли це підштовхує нас самих до того, щоб досягати успіху. Свідомо чи підсвідомо, проте весь процес навчання ми будуємо на конкуренції. Цьому сприяє і система оцінювання, коли учень, який отримав 8 балів прагне стати тим, що отримав 12. Чи вчителі, які на рівні психології впливають словами: "Бери приклад з Марійки, яка гарно вчиться". Добре відомо, що інколи навіть батьки переводять своїх дітей в "сильніші" класи, для того, щоб їхні чада теж підвищили свої результати. Звісно, процес конкуренції можна розглядати і з негативного боку, коли Ви втрачаєте індивідуальність і віру в себе. Проте, коли це більше схоже на гру, яка мотивує, можна досягти таких результатів, на які навіть не думав, що здатний. Тож, якщо у Вас в колективі є людина, яка вчиться краще, ніж Ви, повірте у свої сили і спробуйте до неї дорівнятися.
Учні старших класів і студенти часто ставлять запитання: "Як змусити себе почати вчитися?" Проте, вже саме його формулювання є неправильним. Загальновідомо, що роботу, яка завдає нам страждань, ми робимо довго і неякісно. Тобто, якщо Ви все-таки змусили себе завчити кілька сторінок, не сподівайтеся, що вони залишаться у Вашій пам’яті до іспиту чи принесуть яку-небудь користь у майбутньому. Ви не змушені постійно відчувати втому чи напруження. Тому, щоб подолати лінь, ефективно навчатися і досягти успіху, потрібно передусім захотіти цього. І я впевнена, що поради щодо дедлайнів, відпочинку, визначення цілей і здорової конкуренції в цьому допоможуть.
Автор статті: Анна Мегас. Студентка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Пишу про мандри і самовдосконалення. Стажер у Вільно.Шлях (vilno.academy). Для питань, зауважень чи пропозицій: annamehas@gmail.com
