Українська влада виставляє на продаж вугільні шахти

Україна шукає інвесторів для 45 вугільних шахт. Вони повинні бути підготовлені до приватизації до кінця поточного року. Продати ці об'єкти можна лише в разі попередньої реструктуризації - закриття нерентабельних підприємств і виділення прибуткових підприємств в окремі юридичні особи. В іншому випадку буде важко знайти бажаючих вирішувати соціальні проблеми цих чорних дір української економіки, відзначають експерти.

Фонд держмайна 6 вересня опублікував наказ N2212, яким вніс 45 шахт в перелік які підлягають підготовці до приватизації в 2013 році. У список увійшли ПАТ "Лисичанськвугілля" (чотири шахти) і підприємства, що входять у ДП "Макіїввугілля", ДП "Орджонікідзевугілля ", ДП "Луганськвугілля" , ДП "Первомайськвугілля" , ДП "Донбасантрацит" , ДП "Львіввугілля" , ДП "Волиньвугілля".

Ще в квітні Кабмін повідомляв, що приватизація шахт почнеться не раніше 2015 року. Продаж було вирішено прискорити через їх збитковість, говорить джерело в Міненерговугілля. За підсумками семи місяців збитки державних вугледобувних підприємств зросли в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 34,2 %, до 8,39 млрд грн.

Голова профспілки працівників вугільної промисловості народний депутат Віктор Турманов (Партія регіонів) розповів, що для розробки умов конкурсу з продажу шахт ФДМ спільно з Міненерговугілля створює робочу групу, в роботі якої візьмуть участь профспілки. Він підкреслює, що в умови конкурсу повинні бути внесені гарантії соціального захисту шахтарів. "У 2012 році ми прийняли закон "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", в якому чітко обумовили, що у разі продажу цих підприємств покупець повинен гарантувати роботу, стабільне зростання зарплати і збереження для шахтарів всіх пільг, передбачених галузевою угодою" , - заявив Турманов.

Виставляти зазначені підприємства на конкурс без попередньої реструктуризації не має сенсу, тому що навряд чи хтось захоче купувати цільний майновий комплекс усіх цих шахт, пояснює почесний президент шахти ім. Засядька народний депутат Юхим Звягільський. "У деяких з них, наприклад, необхідно регулярно відкачувати воду, зміцнювати стовбури - в це необхідно інвестувати по 10-12 млн дол. щорічно, що не окупиться при нинішніх цінах на вугілля і в умовах відсутності попиту" , - погоджується старший аналітик ІК Dragon Capital Денис Саква.

Окремі шахти і пласти які виставляються на приватизацію вугільних підприємств могли б бути цікаві покупцям, відзначає глава аналітичного департаменту ІК Eavex Capital Дмитро Чуріна. Втім, проти розчленування шахт - продажу рентабельних ділянок та закриття інших - виступає профспілка працівників вугільної промисловості, говорить Турманов. "Ми цього не допустимо, оскільки в такому випадку велику частину шахтарів доведеться звільнити", - заявив він.

Дмитро Чуріна відзначає, що зараз взагалі не найкращий час для продажу вугільних активів у зв'язку з рекордним зниженням цін на нього і зменшенням обсягів видобутку. Він нагадує, що в липні компанія Coal Energy SA (Люксембург) скоротила виробництво вугілля на 63,5 % порівняно з липнем 2012 року, а українська вуглевидобувна компанія Sadovaya Group в липні 2013 року скоротила продажі на 77 %. Обидві компанії котируються на Варшавській фондовій біржі і падіння обсягів видобутку на них є поганим знаком для потенційних покупців. Денис Саква зазначає, що перш ніж продавати активи, необхідно знизити собівартість видобутку вугілля на них. "У "Лисичанськвугілля", наприклад, собівартість видобутку досягає 2 тис. грн за т при ціні вугілля на ринку в 700 грн за т, тоді як на аналогічних приватних шахтах вона коливається в межах 400-500 грн за т", - говорить Саква.

Голова ради директорів компанії Coal Energy Віктор Вишневецький зазначає, що продати шахти все ж можна, але за умови, що держава розробить готові інвестиційні проекти, здійснення яких дозволить отримувати прибуток від видобутку вугілля. За його словами, саме таким чином вчинила Індонезія, де також продавали збиткові шахти. Уряд цієї країни не висував інвесторам будь-які зобов'язання - навпроти, ввів сприятливий для інвестицій податковий режим і підготував розрахунок, яким чином при діючих податках з урахуванням кон'юнктури ринку можна окупити інвестиції у вугільні підприємства, розповів Вишневецький.