Коли переходити на зимові покришки?

Перші холоди завжди спантеличують автовласників питанням, чи варто вже турбуватися про "перевзування" машини в зимову гуму. Вибір зимових покришок - процедура досить непроста, особливо з огляду на сучасний модельний ряд цього товару, представлений десятками всіляких фірм.

Від правильності вибору шин буде залежати керованість авто, стійкість його на дорозі і комфорт при водінні. Адже не може бути нічого важливішого, ніж безпека пасажирів транспортного засобу в умовах суворої засніженої зими.

Отже, на які ж фактори слід орієнтуватися при заміні покришок? На ожеледь і сніг? Ймовірно, що ні, оскільки клімат української зими вкрай неоднорідний. За фактом, коли середньодобова температура наближається до позначки 5-8°С, можна сміливо їхати на СТО. Продовжуючи кататися на літній гумі, водій сильно ризикує, адже з падінням температури літні покришки втрачають свою еластичність, відповідно, зчеплення з дорогою істотно погіршується. Важливо розуміти, що незначний заморозок на грунті може призвести до утворення на асфальті тонкої скоринки льоду, внаслідок чого машину може несподівано занести під час повороту або виконання обгону.

Розібравшись з питанням погодних умов для "перевзування", варто перейти до найважливішого пункту, тобто до проблеми вибору зимових шин. Одвічна дилема автомобілістів полягає у виборі між шипованими і нешипованими покришками. Тут варто згадати, що шиповані шини краще показують себе при їзді по заледенілих і засніжених покриттях, в той час як "липучка" (так деколи називають зимові шини за добре щепленя з дорогою) більше призначена для сльоти та сухої дороги. Експериментально було доведено, що гальмівний шлях на шипах в мокру погоду на 1/10 довше, ніж на нешипованій гумі, в той час як аналогічний показник на засніженому покритті показує, що "липучка" явно програє шипованому аналогу. Сучасні виробники витрачають величезні суми на розробку шин, які б поєднували в собі якості обох видів гуми. Яскравим тому прикладом можуть бути так звані "активні" і "плаваючі" шипи, що дозволяють отримати найкраще зчеплення з дорогою при будь-яких погодних умовах. Єдиним недоліком таких моделей є їх висока ціна, тому дозволити собі їх придбання можуть не всі.

Важливим аспектом при виборі зимових покришок залишається тип протектора. Він може бути скандинавським або європейським. Скандинавська гума має більш розріджений малюнок з великою кількістю ромбоподібних виступів, розташованих у шаховому порядку. Такий малюнок дозволяє шинам без особливих зусиль "пробивати" верхню кірку льоду, тому на засніженій трасі кращого варіанту водієві не знайти. Скандинавський тип шин прекрасно підійде для їзди по пересіченій місцевості, зводячи до мінімуму ймовірність застрявання в заметі.

Характерною особливістю шин європейського типу є наявність діагонального малюнка з великою кількістю водовідштовхувальних каналів. Такі покришки розраховані на їзду по мокрому снігу і воді. Варто зазначити, що відповідна погода характерна для країн Південної і Центральної Європи. Їзда ж по льоду на таких шинах протипоказана, про що свідчить спеціальне маркування "M+S", що означає бруд і сніг.