1 грудня набирає чинність Лісабонський договір - новий основний документ Європейського Союзу, який ратифікували всі 27 країн ЄС.
Мета документа - спростити процедуру прийнятття рішень у ЄС і збільшити його політичний вплив у світі.
Впровадження договору розширює повноваження Європейського парламенту і створює дві нові посади - президента Європейської ради і Верховного представника із зовнішньої політики.
Лісабонський договір також скасовує національні права вето у понад 50 ділянках.
Український експерт-міжнародний Клацнути Олександр Сушко вважає це позитивним для України.
Договір набирає силу закону майже через 8 років після того, як уперше виникла ідея реформувати інституції ЄС.
Лісабон - що змінилося?
Хоча на поверхні мало що змінилося, однак рішення в організації відтепер прийматимуться по-новому.
Найбільше виграє від набуття чинності договору Європейський парламент: тепер він буде важливим гравцем у майже всіх законодавчих кроках Брюсселя, тоді як багато питань, які в минулому вимагали одностайного схвалення країнами ЄС, відтепер вирішуватимуться більшістю голосів.
А дві нові посади в керівництві ЄС - президента і керівника зовнішньополітичного відомства - перебувають щойно на етапі розбудови.
Як каже кореспондент Бі-Бі-Сі в Брюсселі Джоні Даймонд, призначенння двох відносно маловідомих людей на ці посади свідчить, що Європейський Союз поки не має апетиту на подальшу централізацію.
Україна і ЄС: після Лісабона
Український експерт-міжнародний Олександр Сушко вважає позитивним для України і її європейських устремлінь те, що Лісабонський договір набрав чинність, а конституційна криза в ЄС з його ратифікацією завершилася.
Водночас пан Сушко не очікує великих змін у політиці ЄС щодо України.
Коментуючи призначення новим комісаром з питань розширення ЄС представника Чеської республіки, Олександр Сушко сказав, що це для східних сусідів Євросоюзу є перевагою, однак незалежно від персональних симпатій, за його словами, єврокомісари проводять консолідовану політику Брюсселя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ