Американські дипломати вдавалися до погроз і обіцянок допомоги, щоб змусити інші країни підтримати кліматичну угоду на конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату в Копенгагені, пише британська газета Guardian, посилаючись на матеріали WikiLeaks.Кліматичний саміт у Копенгагені в грудні 2009 року закінчився провалом - його учасники не змогли ухвалити жодного документа, який міг би послужити основою для посткіотської угоди. Сторони лише "взяли до відома" документ, що отримав назву Копенгагенської угоди.
Матеріали американського дипломатичного листування, які були оприлюднені сайтом WikiLeaks, показують, як США пропонували іншим країнам фінансову та інші види допомоги в обмін на підтримку в Копенгагені.
Вони також свідчать про те, що американським представникам було доручено збирати компрометуючу та особисту інформацію (наприклад, номери кредитних карт) учасників переговорів.
Ще до початку зустрічі в Копенгагені, в липні 2009 року влада США наказувала своїм дипломатам збирати інформацію про позиції країн стосовно кліматичних переговорів, про переговори між країнами, про їх підготовку до саміту в Копенгагені і сприйняття ключових парламентерів з боку США.
Разом з тим, розвідка напередодні зустрічі в Копенгагені працювала не тільки з боку США. Згідно з матеріалами WikiLeaks, під час переговорів з Китаєм з кліматичної тематики в червні 2009 року низка їх учасників з американської сторони отримали електронні листи, що містили шкідливий код, який міг дозволити хакерам встановити повний контроль над комп'ютером жертви.
Спроба не вдалася, як не вдалося встановити, чиє це було втручання. У дипломатичній депеші констатується, що ця атака могла бути спробою отримати інформацію про позицію США з проблеми клімату.
Хоча переговори з Китаєм провалилися, Копенгагенська угода могла вирішити багато проблем США, проте вона не влаштовувала найбідніші і найбільш вразливі до глобального потепління країни. Вони наполягали на продовженні Кіотського протоколу, вимагали, щоб розвинені країни "розплачувалися" за свої минулі викиди, а, ті що розвиваються могли не обмежувати себе в розвитку економіки.
Матеріали WikiLeaks розкривають, які методи використовували американські дипломати, щоб домогтися підтримки копенгагенського угоди в грудні 2009 року, під час саміту і пізніше, в лютому 2010 року.
Деяким країнам було достатньо переконання: угода обіцяла фінансову підтримку в розмірі 30 мільярдів доларів як допомогу бідним країнам, що потерпають від глобального потепління.
Так, наприклад, глава МЗС Мальдівських островів Ахмед Шахід (Ahmed Shaheed) під час копенгагенських переговорів у листі держсекретареві США Хіларі Клінтон висловлював готовність підтримати американську позицію.
У лютому 2010 року представник Мальдів в США Абдул Гафур заявляв заступнику американського представника з питань клімату Джонатану Першингу, що його країна потребує матеріальної допомоги, кажучи, що в цьому випадку і інші країни усвідомлюють переваги підтримки копенгагенської угоди.
У відповідь Першинг запропонував назвати конкретні проекти і їх вартість, щоб обговорювати можливу допомогу.
Інші малі країни також було досить легко схилити до підтримки угоди. Так, в одній з депеш описується зустріч Першинга з європейською колегою Конні Хедегаарда, яка заявила, що Асоціація малих острівних держав "можуть бути нашими кращими союзниками через їх потребу у фінансовій допомозі".
В іншій телеграмі описується зустріч заступника держсекретаря США Марії Отеро з прем'єр-міністром Ефіопії Мелес Зенаві в кінці січня 2010 року.
Згідно з документом, Отеро зажадала від ефіопського прем'єра підписання копенгагенської угоди, погрожуючи перервати переговори. У відповідь Зенаві пообіцяв підтримати угоду, але поскаржився, що обіцянки Обами надати фінансову допомогу не були дотримані.
США і Євросоюз, як випливає з матеріалів WikiLeaks, обговорювали необхідність нейтралізувати своїх супротивників на кліматичних переговорах, зокрема, Еквадор і Венесуелу.
1385
