Українського письменника Ігоря Калинця висувають на Нобелівську премію

Дисидента, який був засуджений за поетичну творчість, висувають на здобуття Нобелівської премії з літератури.

Інститут Івана Франка НАН України на засіданні вченої ради висунув кандидатуру видатного поета, прозаїка, громадського діяча Ігоря Калинця на здобуття Нобелівської премії з літератури. Наразі триває процедура оформлення документів, пише Espreso.tv.

Ігор Калинець - оригінальний, багатогранний поет із непростою творчою долею, якого радянський режим засудив саме за поетичну творчість. Один із чільних представників так званої пізньошістдесятницької генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка.

"Ми висунули Ігоря Калинця тому, що він поет з дуже цікавим та оригінальним стилем. Також протягом його життя можна прослідкувати нехитку позицію, яка декларувалася в його поетичній творчості та за яку він постраждав. У ній звучить мотив свободи людської особистості, право на національну ідентичність та індивідуальність. Я думаю, це є надзвичайно актуально. Наразі в нас триває процедура оформлення документів, і щойно цей пакет буде готовий, ми одразу його надішлемо в Шведську академію. Щодо прийому кандидатур на здобуття Нобелівської премії з літератури, то кампанія триває до кінця січня. Сподіваюся, ми встигнемо", - зазначила Галина Лишак, в. о. вченого секретаря Інституту Івана Франка НАНУ.

Творчий доробок Ігоря Калинця налічує 17 збірок, що склали два цикли: "Пробуджена Муза" (1962-1972 рр.) і "Невольнича Муза" (1973-1981 рр.). Його твори перекладено англійською, німецькою, польською, іспанською, португальською, французькою та багатьма іншими мовами світу.

Сам митець коментує новину так: "Коли мене про це повідомили, я зреагував абсолютно негативно. По-перше, я вважаю себе другорядним поетом, а по-друге, я оборонявся тим, що зараз триває справа про Василя Голобородька. На мою думку, саме він поет №1 і має представляти Україну. Тоді мені пояснили, що від однієї держави може бути кілька претендентів або навіть кілька десятків претендентів. До прикладу, Польща, Франція подали багато кандидатур. Мене не послухали, адже не я хотів такої уваги, більше того, що це справа нереальна. Але якщо треба давати якусь суму літератури від країни, то я вже погодився".