19 cічня – Богоявлення Господнє (Водохреща чи Йордан)

19 січня за Юліанським календарем відзначаємо свято Богоявлення Господнє, яке в народі ще називають Водохреща чи Йордан.

Цей празник завершує цикл Різдвяних свят. Свята Церква перед празником Господнього Богоявлення у богослужіннях звертається до своїх вірних: "Вифлеєм залишивши, преславне чудо, спішімо до Йордану душею гарячою і там побачимо страшне таїнство".

Як повідомляє УГКЦ, празник Господнього Богоявлення у перших віках християнства вважався збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного розмноження хліба. Тому й назву «Богоявлення» треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.

Празник Господнього Богоявлення, крім празника Пасхи і Зіслання Святого Духа, належить у Східній Церкві до найдавніших. Його почали святкувати в кінці II або на початку III ст. Про нього згадує у своїх творах святий Климент Олександрійський (+ 215). В Апостольських постановах, творі IV століття, про цей празник сказано: «Нехай празнують празник Богоявлення, бо того дня явилося Христове божество, про яке свідчить Отець при хрещенні і Святий Дух у виді голуба, вказуючи на Христа».

Празник Господнього Хрещення показує нам одну з найбільших і найглибших правд святої віри – таїнство Пресвятої Трійці. При Христовім Хрещенні об’явилася Пресвята Трійця, яка посвідчила про Його божество. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, який назвав Ісуса своїм Сином, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

З цим празником пов’язане Велике або Йорданське Водосвяття. Вважається, що на Водохреща вода набуває цілющих властивостей, має чудодійну силу, яку зберігає протягом року і не псується. Прийнято в цей день також освячувати воду під відкритим небом. Коли морозна зима, тоді на Йордан прорізують ополонку у вигляді хреста і занурюються у цілющу воду.

У навечір’я Богоявлення, за традицією, родини збираються за столом вечеряти, ця вечеря називається в народі «Голодна кутя» (перша – «Багата кутя» – на Святвечір 6 січня, друга – «Щедра кутя» – в навечір’я обрізання Господнього). Родичі та знайомі відвідують одні одних у ці дні, звіщаючи радісну подію, зокрема і через щедрівки та колядки.