Оксана Забужко: На фоні війни розмови про переговори є підлим фарисейством на крові

В Україні йде повноформатна війна. На цьому фоні будь-які розмови про переговори, вимоги і так далі є підлим смердючим лицемірством і фарисейством, причому найгіршого ґатунку, оскільки це фарисейство на крові.

Про це заявила українська письменниця Оксана Забужко.

«Як це що робити із ситуацією на Сході? Відбивати агресора! Мирні коридори? Якщо пропонується коридор «забирайтеся геть разом зі своєю зброєю», то це називається винятковий жест доброї волі з боку України. До речі, вона давно би мала розірвати дипломатичні відносини з країною-агресором, а не робити вигляд, що у нас тут діють якісь «зєльониє чєлавєчкі». У нас уже крові по коліна, а ми четвертий місяць удаємо дурників: чи то у нас війна, чи то не війна, чи то нас ґвалтують, чи то ми самі себе ґвалтуємо.

Я письменник, моя професія – називати речі своїми іменами: у нас є війна, абсолютно незалежно від технік її ведення – гібридна чи ще там якась. Існує проста, але найкраща і найточніша дефініція війни, дана Славенкою Дракулич (хорватська письменниця і журналістка, – ред.): війна починається з моменту, коли ви перестаєте запам’ятовувати імена жертв і рахуєте їх цифрами. Все», – сказала вона.

За словами Забужко, в Україні війна з тих останніх кримських подій, коли Сергія Кокушкіна застрелили на посту: «Потім швиденько-швиденько інформаційний фон затерся, і росіяни зараз говорять, що Крим узяли без жодного пострілу. І ніхто з наших журналістів не спитає: хвилиночку, а як там дружина Сергія Кокушкіна, яка тоді була на восьмому місяці, кого ця вдова Лєна Кокушкіна народила?».

Письменниця зазначила, що це був останній, кого ми запам’ятали на ім’я. А далі у нас пішли по Донбасу цифри, і ми рахуємо – там 5, там 14, там 49, там стільки-то.

«Мирні коридори і запропонована Президентом програма врегулювання ситуації на Сході – це дуже добре. Але якого біса ви за чотири місяці не зробили нічого, щоб закрити кордон? Якого біса ви, перепрошую, стільки телилися з цією самою Антитерористичною операцією, в якої не було керівника? І так далі, і так далі. Не знаю, що там говорили про бездіяльність влади, імпотенцію тощо. Це є те, що називається абсолютно злочинною бездіяльністю, тому що вона коштувала людських життів.

Агресор має бути вигнаний з української території, і оцей терен організованого хаосу звільнений. Цей хаос дуже технічно організовувався впродовж трьох місяців за тим самим сценарієм, за яким це робилося в Сирії і зараз робиться в Іраку. Перепрошую, ми не вчора народжені, ми прекрасно розуміємо, яким чином здійснюються сценарії експорту терористичної війни. Звичайно, агресор має бути названий по імені, а Україна – оголосити себе країною у стані війни. Цю війну не можна зупинити, її можна виграти або програти», – заявила Забужко.

Також вона прокоментувала пісеньку «Путін –... ла-ла-ла». За її словами, ця пісенька «порвала» не тільки інтернет – вона вже весь світ «порвала». Таких речей не сплануєш і не спрогнозуєш.

«Є попадання в певні абсолютно органічні струмені розвитку історії. Вони можуть бути на довгу дистанцію, тоді ми називаємо цих людей геніями і класиками. Наприклад, Шевченкове «І мертвим, і живим...» на концерті «порвало» зал, бо звучало так, ніби написане сьогодні, і в усіх були сльози на очах.

Таке попадання може бути й на один момент. Воно може виявитися фанатською кричалкою, яка раптом дає голос почуттям десятків чи сотень мільйонів людей, які тільки шукали собі цього рупора. Тут є просто елементарна діагностика словом і голосом, і те, що цю діагностику дає, якраз і називається справжнім мистецтвом. Ви цього не зробите, не підробите, не удасте ніколи ні за які гроші ніякими зусиллями», – сказала письмениця.