Табачник проколовся на передачі Шустера

  7 травня у дискусії з В’ячеславом Кириленком на телеканалі "Україна” Дмитро Табачник знову "відзначився”. Наприкінці ток-шоу Шустера міністр переконано заявив про нелюдів з Буковинського куреня, які чинили злодіяння у Бабиному Яру. Доктор історії акцентував увагу присутніх на тому, що це був оунівський курінь. Поодинокий приклад Буковинського куреня мав ілюструвати загальну злодійську сутність усієї повстанської армії. На початку програми міністр заявляв, що прощення вояків ОУН-УПА може наступити лише після їхнього покаяння.

 У мене одразу ж виникло бажання перевірити аргумент знаного науковця. За класичною схемою зайшов у Google, задав у пошук Буковинський курінь. В числі перших вискочила україномовна версія Вільної енциклопедії "Вікіпедія”. Там ідеться, що курінь таки перебував у Києві. Однак немає запевнень, що власне курінь займався звірствами у Бабиному Яру.

 Написано, що після розформування частка вояків пішла у каральні поліцейські батальйони N115 і 118. Ці батальйони брали участь у розправах над киянами, а також були задіяні в операції у білоруській Хатині. Участь у цих батальйонах бійців Буковинського куреня не доведена. Про це говорить і російськомовна версія довідкової статті про буковинців.

 Далі починається найголовніше. У статті на "Вікіпедії” є посилання на офіційний сайт музею у Хатині. Тут треба звернути увагу на те, що сайт є офіційною сторінкою Міністерства культури республіки Білорусь. Видається доволі авторитетним джерелом. Тим більше, над учасниками хатинських подій відбувся судовий процес ще у радянській Білорусії 1986 року. Вони отримали належне покарання. Так-от на офіційному сайті хатинського музею написано наступне:

 “118 полицейский батальон был сформирован в 1942 г. в Киеве из кадровых офицеров и красноармейцев, которые согласились сотрудничать с оккупантами, прошли спецподготовку в различных школах на территории Германии, одели немецкую форму и приняли военную присягу на верность Гитлеру.

 Сделав этот шаг — они предали Родину. В Киеве батальон “прославился” тем, что с особой жестокостью уничтожал людей в Бабьем Яру. Это послужило лучшей характеристикой для отправки карателей в декабре 1942 г. в Белоруссию.”

 Помітьте: жодного слова про ОУН чи УПА. Йдеться лише про перевертнів з числа Червоної Армії. І про їхні злодіяння в Бабиному Яру тут також сказано. Це визнав ще радянський суд. Цей матеріал висить на офіційному міністерському сайті в Білорусі, де президентом є "радянський” романтик Лукашенко.

Табачник не вперше через поодинокі приклади чи кількох негідників дозволяє собі паплюжити усіх без винятку вояків УПА. За цією ж логікою він мав би на прикладі засуджених перевертнів-червоноармійців, які знищували людей у Бабиному Яру і Хатині, засудити й усю Червону Армію. Це ж повне безглуздя.

Міністр постійно висмикує часткові приклади та робить на їхній основі узагальнені висновки. По-людськи це підло, а щодо науковості – це непрофесійно, бо тенденційно і необ’єктивно.
 
Врешті-решт, цей чоловік повинен затямити, що надто сміливі і некоректні інтерпретації не личать міністру освіти. Необ’єктивність – це злочин перед наукою. Необ’єктивність в історичній науці – злочин перед минулими поколіннями.

                                                                                                                                                          Михайло Басараб, політолог