Прощавай, стрес

1287
Прощавай, стрес

 Згідно з недавніми даними від 60 до 90% усіх звернень пацієнтів до медичних фахівців в тій чи іншій мірі пов'язане зі стресом. Схоже, що термін «стрес» міцно увійшов в життя сучасної людини і авдає їй масу незручностей.

Вважається, що стрес - це неспецифічна реакція організму на будь-яку зміну, яка вимагає його перебудови та адаптації. Будь-який фактор, що викликає порушення психологічного, біохімічного і фізіологічного балансу є для організму стресовим.

У перебігу стресу розрізняють три стадії: тривога, адаптація та виснаження. Під час першої стадії - стадії тривоги в організмі у відповідь на подразнення спостерігається підвищення активності симпатичного відділу нервової системи, пов'язаного з викидом в кров гормонів стресу (адреналіну і кортизолу).

Стадія адаптації виникає, якщо у відповідь на тривалу дію стреса підвищується опірність організму. Однак якщо фаза адаптації не здатна відновити порушений баланс протягом певного часу може відбутися виснаження фізіологічних резервів. І виникає третя стадія, під час якої можуть виявитися захворювання.

Фізіологічні реакції, що протікають в організмі під час стресу, зумовлені дією стресових гормонів.

Гормони стресу

Найпершими в кров виділяються катехоламіни (адреналін та норадреналін), які викликають такі фізіологічні реакції як прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску, пригнічення травних функцій, збудження. Катехоламіни обумовлюють перебіг первинних короткочасних реакцій безпосередньо відразу після дії стресового фактора.

На відміну від катехоламінів кортизол здатний тривалий час диктувати свої умови. Кортизол - основний гормон стресу, що знижує активність синтетичних процесів Його дія полягає в розкладанні м'язових білків з утворенням енергії, а також її депонування у вигляді жирових запасів. При виникненні надзвичайних обставин він мобілізує резерви організму. Проте дуже тривала дія стресового фактора сприяє надмірній концентрації кортизолу. Високий артеріальний тиск, патологія серця і судин, втрата м'язової маси, ожиріння, старіння шкіри, крихкість кісток, схильність до інфекцій і безсоння - ось наслідки викликані його інтоксикацією.

Перебіг стресу може посилюватися прогресуючим зниженням серотоніну, викликаним падінням концентрації вуглеводів в крові. Вуглеводи здійснюють транспортування в мозок амінокислоти триптофану, з якої синтезується серотонін. Зниження рівня серотоніну проявляється погіршенням настрою і самопочуття. Бажання з'їсти шоколадку якраз і викликана нестачею вуглеводів. Адже прості цукри швидко потрапляють в кров і таким чином піднімають нам настрій. Іншими словами брак серотоніну провокує нас на «солодке».

Тривала дія гормонів стресу може призвести до виникнення психосоматичних або нейрогенних захворювань, найбільш поширеними, з яких є бронхіальна астма, виразкова хвороба, гіпертонічна хвороба, мігрень, цукровий діабет, кропив'янка, псоріаз та інші.

Ось кілька порад, які допоможуть Вам мінімізувати ризик виникнення стресу:

• Ідеальний спосіб позбутися наслідків стресу це змінити ставлення до них. Так як стрес більшою мірою пов'язаний з психічним та емоційним перенапруженням, то і корінь проблеми треба шукати в психіці. Спробуйте простіше дивитися на життя і легше ставитися до проблем. Недарма буддійські ченці кажуть, що «все в цьому світі пусте».

• Пройдіться по свіжому повітрю, краще, якщо це буде сквер, парк або ліс. Регулярне спілкування з природою дозволяє значно мінімізувати ризик виникнення стресу.

• Відмовтеся від тривалих, виснажуючих дієт. Суворі обмеження в харчуванні істотно піднімають рівень кортизолу.

• Не захоплюйтеся кавою. Щоденне вживання 3 чашок кави підвищують концентрацію кортизолу на 25%.

• Більше відпочивайте. Спіть від 7 до 9 годин на день.

Регулярні заняття спортом розширюють психологічні адаптаційні можливості і піднімають настрій.

Теги:

Догори