Злочинці відрізняються від звичайних людей будовою мозку

553
Злочинці відрізняються від звичайних людей будовою мозку
 Вчені виявили в мозку людей, які відрізняються антисоціальною поведінкою, анатомічні особливості.

За словами дослідників, у порівнянні з усіма іншими в корі головного мозку у таких індивідуумів на 18% зменшена частка середньої лобової звивини і на 9% - середньої глазничної звивини.

Також вчені з'ясували, що у людей з психопатичними розладами спостерігається деформація амігдали (області, що відповідає за емоції) і скорочення її обсягу на 18%. Це був очікуваний результат, оскільки, як зазначив завкафедрою кримінології Університету Пенсільванії (США) Едріан Рейн, що життя психопатів бідне на емоції, у них відсутня емпатія, почуття жалю, почуття провини.

Спочатку Рейні виконав пролонговане дослідження 1 795 дітей, починаючи з 3-річного віку і до настання 23 років. 137 чоловік у міру дорослішання продемонстрували готовність «вступити на слизьку злочинну стежку»; при цьому ще в глибокому дитинстві вони зазнавали труднощів з виробленням «рефлексу страху». Піддослідним подавали якийсь звуковий сигнал, після чого били їх слабким струмом; згодом їх м'язи самі починали мимоволі скорочуватися, коли людина чула домовлений сигнал. Але це у нормальних людей. У тих же, хто у результаті потрапив у категорію «асоціальних елементів», подібний автоматизм не вироблявся.

При цьому паралельно надходили дані про те, що біологічні параметри ще не визначають в майбутньому вирок судді. Тобто не усякий «похмурий хлопчик з важким характером» згодом стане злочинцем. Дослідники, що вивчають розвиток мозку, стверджують, що багато рис анатомії та функціонування кори можуть змінюватися і в цілком зрілому віці. Крім того, людина може просто «зав'язати», що само по собі є аргументом проти біологічно зумовленої кримінальності. Психолог Дастін Пардіні з Університету Пітсбурга (США) навіть зробив спробу дізнатися, чи відрізняється мозок активного «кримінального елементу» від мозку того, хто «зав'язав». У представників цих груп спостерігалися відмінності від законослухняних громадян, проте головний мозок піддослідних того й іншого «вигляду» майже не відрізнявся.

Але навіть якщо враховувати, що кримінальним нахилам відповідають анатомічні та фізіологічні маркери в мозку, чи означає це, що для запобігання злочину потрібно наносити превентивні хірургічні «удари» по дітям і дорослим з групи ризику?

Психологи і нейрофізіологи шукають обхідні - етично допустимі - шляхи. У дослідженнях того ж Едріана Рейні показано, що банальний риб'ячий жир (або жирні кислоти Омега-3) здатні стимулювати приріст нервових клітин в головному мозку дітей. Так можна запобігти браку мозкової речовини в тих зонах, де недостатній обсяг пов'язаний з підвищеною агресивністю і тягою до порушення моральних і юридичних норм.

У свою чергу психологи стверджують, що дітей зі слабкими емоційними реакціями краще виховувати, хвалячи за хорошу поведінку, ніж караючи за погану. Таким чином, цілком можна зупинити формування психопатичної особистості з відсутніми емоційними реакціями і соціальними зв'язками, не застосовуючи етично сумнівну нейрохірургію.

І все ж, за словами Рейні, подібні дослідження загрожують не стільки морально-етичними проблемами, скільки загальфілософськими, тому що цілком реальною може виявитися ситуація, коли індивідуальні особливості будови мозку розмиють поняття правопорушення і вини, і карати за заподіяне зло виявиться нікого.
Теги:

Догори