Чому українці не читають книжок, з'ясували на ХХ форумі видавців у Львові

421
Чому українці не читають книжок, з'ясували на ХХ форумі видавців у Львові

Для цього соціологи провели фокус-групи та особисті 40-хвилинні інтерв'ю з тисячею мешканців усіх регіонів України з 15 до 59 років. Вибірка відповідала населенню України за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном.

"Дослідження читання книжок в Україні" підготувала компанія GfK Ukraine на замовлення компанії "Київстар". Результати представив Гліб Вишлінський, заступник директора GfK Ukraine. Пропонуємо читачам Gazeta.ua висновки, наведені у дослідженні та деякі інформаційні графіки, підготовлені експертами.

51% українців у віці 15-59 років прочитали щонайменше 1 книжку протягом останніх 3 місяців (не рахуючи книжок, прочитаних за програмою навчальних закладів).

Дослідники виявили наступні бар'єри до читання книжок:

- Обмежене просування сучасної літератури: абсолютна більшість читачів-покупців книжок не знають сучасних українських письменників, окрім Ліни Костенко (58% її знають, 39% читали). Популярність Ліни Костенко може частково пояснюватися тим, що її твори включені до шкільної програми. Після Ліни Костенко найпопулярнішими письменниками є Ірена Карпа, Василь Шкляр, Юрій Андрухович, Марія Матіос та Оксана Забужко – їх знають 13-27%, а читали 5-12% читачів-покупців. Серед читачів-непокупців ці показники ще нижчі. Серед видавництв лише третині читачів-покупців відомі "Клуб сімейного дозвілля", "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" і "Ранок".

Учасники фокус-груп нарікали на нерозвиненість літературного процесу: відсутність реклами та широкого обговорення бестселерів, "авторитетних" рейтингів книжок, брак якісних перекладів. Учасники груп, що в якийсь момент життя відкинули звичку до читання, висловлювали переконання у відсутності якісної сучасної літератури.

Схильність до російськомовних книжок, що обмежує попит на україномовні: 36% українців у віці 15-59 років спілкуються вдома українською. Але лише 25% надають перевагу україномовним книжкам. Для російської мови ці показники становлять 40% і 53% відповідно. Лише кожен п'ятий не має визначених мовних преференцій. Водночас серед дітей до 15 років частки прихильників україномовних і російськомовних текстів майже вирівнялись (41% та 44%).

Лише 13% українців читали електронні книжки протягом 3 місяців. Більшість тих, хто не відкидає можливості купівлі книжок, переконані, що купувати друковані книжки ощадливіше, ніж придбати пристрій для читання електронних книжок і скачувати їх (14% вважають, що скачувати електронні книжки ощадливіше).

Множинність способів проведення вільного часу вдома, що потребують менше зусиль, ніж читання книжок. Найчастіше для нечитачів книжки замінює ТБ або радіо та Інтернет, також нечитачі частіше грають в комп'ютерні ігри.

Нове дослідження порівняли з даними 2006-го

З вересня 2006 до березня 2008 року GfK Ukraine проводила "Дослідження ринку книжок в Україні" для Міжнародного фонду "Відродження". Серед його компонентів було опитування українського населення у віці 15-59 років щодо купівлі книжок за методологією, що повністю відповідає методології даного опитування населення. Порівняння даних досліджень свідчать про:

- Зниження частки покупців книжок з 36% у березні 2008 року до 30% у липні 2013 року. У вересні 2006 року частка покупців книжок становила 42%, поступове зниження частки покупців почало відбуватись ще наприкінці 2007 року разом з подорожчанням середньої купленої книжки. У березні 2008 році середня вартість придбаної книжки становила 27,8 грн., а у липні 2013 року – 42 грн. Згідно даних Державної служби статистики, за цей період середня заробітна плата українців зросла в 2 рази – тобто більшою мірою, ніж ціна книжок.

Однак суб'єктивна фінансова самооцінка населення погіршилась. Якщо у березні 2008 року 17% опитаних стверджували, що змушені економити на харчуванні та/або одязі, то у липні 2013 року таких було 32%. Оскільки книжки не належать до товарів першої необхідності, їх здорожчання разом з погіршенням фінансового самопочуття призвели до зниження частки покупців книжок.

Ще одним ринковим фактором став перехід частини читачів на електронні книжки, які практично всі респонденти не купують, а скачують безкоштовно. У липні 2013 року 14% всіх прочитаних книжок були безкоштовно скачаними з Інтернету. Портрет покупців книжок мало змінився: в липні 2013 року, так само, як і в березні 2008 року, серед покупців книжок більше жінок, людей до 39 років, батьків неповнолітніх дітей, людей з вищою освітою та середнім або високим доходом.

Зросла частка художніх та дитячих і зменшилась частка науково-навчальних (поза програмою навчальних закладів) серед придбаних книжок. Це пояснюють поширенням доступу до інтернету, де можна знайти багато наукових, навчальних, довідкових матеріалів. Також відбулося збільшення частки покупців, які придбали книжки в книгарні або книжковому супермаркеті та пропорційне зменшення тих, хто придбав книжки на ринку, через каталог або на книжковій розкладці.

Цінові бар'єри: близько половини тих, хто не купив жодної книжки за останні 3 місяці, стверджують, що не можуть собі цього дозволити. 31% читачів-покупців книжок повідомили, що впродовж останніх 3 місяців потрапляли у ситуацію, коли не могли собі дозволити придбати книжку. Найпоширеніші "критичні" цінові позначки для книжок – це 30 грн., 50 грн.(відносна більшість респондентів вказала 50 грн. як максимальну ціну, яку вони готові заплатити за друковану книжку) та 100 грн. За електронні книжки відносна більшість респондентів готові викласти не більше 30 грн. Найпоширенішими побажаннями покупців до всіх каналів продажу книжок є низькі ціни та знижки для постійних покупців.

Недостатній комфорт купівлі книжок в книгарнях та через каталоги: приблизно кожному п'ятому покупцю книжок в книгарнях не вистачає можливості зручно сісти і переглянути книжку, приблизно кожному десятому – професійних консультацій продавців, вільного доступу до книжок, зручної системи пошуку книжок, стенду з новинками. Кожному п'ятому прихильнику купівлі книжок через каталоги не вистачає кур'єрської доставки додому та/або безкоштовної доставки книжок.

Долати основні бар'єри до купівлі книжок рекомендують так:

- Популяризувати рейтинги сучасної літератури, як української, так і іноземної (включно з рейтингуванням перекладів) - бажано під брендом знаних письменників або ЗМІ.

- Посилювати рекламу книжок та стимулювати їх обговорення, зокрема, в інтернеті. Соціальні мережі та популярні сайти – оптимальний метод просування книжок, оскільки читачі-покупці книжок найчастіше шукають книжкові новинки в інтернеті. Загалом 75% читачів- покупців є користувачами інтернету і доступність інтернету продовжує зростати. Доцільна також реклама в пресі та на ТБ.

- Поширювати електронні книжки шляхом створення онлайн-бібліотек та продажу електронних книжок. Цей процес може супроводжуватись інформуванням про те, що для регулярних покупців книжок придбання спеціального пристрою для читання електронних книжок в перспективі допоможе заощадити кошти, а також про те, що пристрої для читання електронних книжок не втомлюють очі.

- Поширювати соціальну рекламу щодо корисності читання для розвитку особистості та кар'єри. Також що батькам слід читати дітям та зацікавлювати їх книжками. Читання розвиває мовлення, грамотність, здатність до навчання та роботи з інформацією. Відповідно, читачі мають вищий достаток та соціальний статус, ніж нечитачі, як свідчить дослідження.

Щоб стимулювати читання і продаж книжок, дослідники радять:

- Створювати в книгарнях якомога більш дружню та комфортну атмосферу. Варто забезпечити можливість зручно сісти та переглянути книжки, вільний доступ до книжок, зручну систему пошуку книжок та стенди з новинками/бестселерами.

- Популяризувати продаж книжок через каталоги – цей канал продажу є зручним для 20% читачів-покупців книжок. Найважливішим тут, окрім цінової політики та привабливих описів книжок, є забезпечення зручної і недорогої системи доставки.

- Популяризувати продаж електронних книжок та підписку на платні онлайн-бібліотеки.

- Враховувати "критичні" цінові діапазони: для електронних книжок – 30 грн., для друкованих – 50 грн. та 100 грн.

Теги:

Догори