Анатолій та Лариса Шахови не миються 17 років

1386
Анатолій та Лариса Шахови не миються 17 років

 — Нам нема коли прихорашуватися. Ми безперервно отримуємо інформацію з космосу. Буває, що записую її добу підряд, аж рука мліє. Навіщо митися? Ми не бруднимося, — каже російською 42-річна Лариса.

Вона стоїть у дворі у в’язаному пальті з різними рукавами, взута в чоловічі черевики. Довгу косу запхала за мотузяний пояс. Волосся збилося в ковтун. На грудях брошка з фальшивих перлів.

З-за її спини визирає сивий чоловік.

— У нас тут особлива зона, — каже 74-річний Анатолій Шахов. Раніше він працював настроювачем музичних інструментів. — У цьому саду нам розкриваються секрети Шамбали (легендарна країна у горах Тибету. — ”ГПУ”). Ми нічого не пиляємо, щоб не порушувати рівноваги.

У хаті погоджується показати бороду, яку ховає під одягом. Під пошитим із клаптів халатом тепла кофта. Довкола талії тричі обмотана закручена в джгут борода завдовжки понад 2 м.

— Я її не голю, бо вона свідок мого відлюдництва. А журналісти придумали, що то моя космічна антена.

Анатолій Шахов 27 років займався альпінізмом. 1984-го на Памірі бачив нерозпізнаний літальний об’єкт.

— За 50 метрів од нашого намету вночі приземлився сигароподібний корабель. Звідти вийшло щось — не людина, а фігура, яка повільно ковзала по стежці. Уранці з другом, уфологом Ігорем Тацлом, побачили викладене з каміння сузір’я Цефея. Я жив під враженнями, доки 29 серпня 1992-го вищий розум не вийшов на зв’язок.

Харчуються раз на добу хлібом, фруктами, овочами. Кажуть, інопланетяни навчили обмежувати себе. До магазину ходять раз на місяць.

— У нас такий секс, що Камасутра відпочиває. Анатолію Григоровичу досить погладити мене по руцi, щоб я відчула оргазм, — говорить Лариса. — У мене це вiдбувається нескiнченно. Я в цьому стані живу.

Спільних дітей подружжя не має. Донька Шахова від першого шлюбу Лілія працює бібліотекаркою у місті Часів Яр. Син Ігор —   начальник в донецькому ”Укртелекомi”. Батька вони провідують рідко.

Із Ларисою Анатолій Григорович побрався 51-річним. Їй було 19.

— Познайомилися 20 грудня 1986-го, — розповідає вона. — Я професійна піаністка, закінчила Артемівське музучилище. Його друг Олександр Ботнов був моїм учителем. Займалася у його флігелі музикою, коли Анатолій Григорович приніс антикварні ноти й книги. Він був у черевиках, але без шкарпеток. За два місяці я грала бурхливий етюд Шопена на піаніно і порвала струну. Він приїхав її замінити.

Ларисині мати Алевтина Павлівна і батько Володимир Іванович живуть у Макіївці. Із зятем не спілкуються. Менша сестра Тетяна з чоловіком виїхала до Португалії.

Шахови живуть на пенсію Анатолія Григоровича — 1745 грн. Чому саме така сума, він пояснити не може. Лариса не працювала.

 
      
   Їхній будинок підпалили

Два роки тому будинок Шахових горів. Доти сусіди вважали його нежилим.

— Підпалили заживо, хотіли на цьому місці кіоски поставити, — каже господар.

— Ми почули запах бензину і вибігли, — згадує Лариса. — Наткнулися на палія. Він хотів затягнути Анатолія Григоровича в калюжу бензину. А я не пустила — перестрибнула і прогнала його.

У хаті немає опалення, каналізації, водогону. Знадвору вікна забиті дошками, ізсередини перероблені на книжкові полиці. Господар 40 років збирає рідкісні видання. Колекція налічує 4 тис. книжок XVII–XIX ст.

— Після пожежі відправили 77 мішків книг до сховища, — говорить Лариса. — Перевезти їх  допомогла дочка Анатолія Григоровича. Безцінні фоліанти не повинні загинути, якщо нас знову підпалять.
 

Теги:

Догори