Бабуся щодня прив'язує онука до паркану, щоб він не загубився

347
Бабуся щодня прив'язує онука до паркану, щоб він не загубився

Дев'ятирічний хлопчик, який лежить на асфальті під палючим сонцем, прив'язаний мотузкою до автобусної зупинки, став звичною справою в Мумбаї і пішоходи не звертають на нього ніякої уваги.

Лакхан Кале глухий і німий, а також страждає від церебрального паралічу та епілепсії, так що його бабуся змушена прив'язувати його, щоб захистити від небезпеки, поки вона продає іграшки і квіткові гірлянди на узбіччях міста.

"Що ще я можу зробити? Він не може говорити. Як він пояснить де живе, якщо загубиться?" - Говорить бездомна 66-річна Сакхубаі Кале. За словами жінки, батько Лакхана помер кілька років тому, а мати кинула їх ще раніше.

Фотографії прив'язаної дитини з'явилися в місцевій газеті минулого тижня, що викликало занепокоєння серед членів благодійних організацій і співробітників поліції.

Як зазначають активісти, історія Лакхана - лише одна з багатьох. Стан інвалідів на вулицях Індії дуже важкий. Люди з обмеженими можливостями щодня стикаються з насильством і дискримінацією.

Виправдовуючи заходи, на які Сакхубаі довелося піти, вона повідомила, що Лакхан також страждає від нападів денного лунатизму. Вона заявила, що обмеження свободи пересування - єдиний спосіб уберегти її онука від неприємностей, поки вона та її 12-річна внучка Рекха заробляють на життя.

Вночі жінка прив'язує хлопчика до своєї ноги, коли вони лягають спати на тротуарі, щоб відчути, якщо він спробує піти.

"Я самотня стара. Ніхто не звертав на мене уваги, поки не з'явилася стаття в газеті", - сказала вона.

З моменту публікації пройшло не так багато часу, однак співробітникам соціальної служби вже вдалося пристроїти Лакхана в школу для дітей-інвалідів. Крім того, хлопчик тепер житиме у спеціальному центрі.

За словами активістів, в Індії від 40 до 60 мільйонів чоловік з обмеженими можливостями стикаються з труднощами при отриманні необхідної їм допомоги.

"У нас немає колективної відповідальності. Батьки змушені самостійно піклуватися про дитину-інваліда", - сказала виконавчий директор благодійної організації "Адаптація", що спеціалізується на роботі з дітьми з обмеженими можливостями.

Прощаючись з онуком, Сакхубаі Кале не могла втримати сліз, проте висловила надію на те, що зможе бачитися з ним регулярно, як тільки отримає офіційне посвідчення особи, без якого відвідування центру неможливе.

"Я дуже рада, - сказала вона. - Я рада, що знайшлися люди, які хочуть про нього подбати".


Догори