Сенсаційний лист Олексія Пукача.

1147
Сенсаційний лист Олексія Пукача.

 13 березня 2006 р. ізраїльський сайт IsraMir опублікував інформацію про сенсаційний лист, нібито написаний колишнім керівником Департаменту зовнішнього спостереження й карної розвідки Міністерства внутрішніх справ України Олексієм Пукачем. На той момент Пукач звинувачувався у вбивстві у вересні 2000 року журналіста Георгія Гонгадзе. За даними IsraMir, генерал тоді перебував в Ізраїлі. Через два дні російські ЗМІ опублікували цей лист цілком. У ньому генерал - утікач викладає свою версію того, що сталося з Гонгадзе. Якщо це не фальсифікація, то тоді не виключено, що в такому ж руслі будуть і нинішні свідчення обвинуваченого.
 
Пропонуємо вашій увазі повний текст «листа Пукача»
 
«Я вимушений написати цього листа тому, що побоююся за своє життя. Я знаю, що на мене ведеться полювання. Відразу декілька сил зацікавлені в моїй смерті. Я категорично заявляю: я не вбивав Георгія Гонгадзе. Я навіть жодного разу з ним не зустрічався. Бачив тільки на фотографіях. Усі заяви про мою причетність до викрадення Гонгадзе - не більш ніж брудна гра. Її почав генерал Марчук, а підхопили інші. Піскуну це потрібно було, щоб заробити політичні очки і подовше протриматися на посаді.
 
Ющенко це зручно, щоб якомога швидше відзвітувати в розкритті справи. Його, мабуть, переконали, що мене скоро не стане в живих. І він озвучив легенду, яку сфабрикував Луценко, Турчинов і Піскун. Я стверджую, що вся справа повністю сфабрикована! Всі заяви керівників Генпрокуратури, теперішнього керівництва МВС, а також президента є повною фальсифікацією.
 
Протасов і Костенко, мої колишні підлеглі, які нібито зізналися у співучасті в убивстві Гонгадзе, насправді ніякого відношення до його зникнення не мають. Так, за наявними у мене даними, вони скоїли вбивство. Але зовсім іншої людини - бізнесмена на прізвище Білоцерківський. Їм явно запропонували вибір: або отримати на повну котушку за організацію і виконання вбивства або «щиросердне зізнання» у співучасті. Так, наш підрозділ займався стеженням за журналістом. Міністр Юрій Федорович Кравченко поставив завдання зібрати всю інформацію по ньому, зокрема, перевірити його причетність до кримінальних розборок в Одесі. Але ніхто з нас, і Кравченко теж, тоді не знав, що готується великомасштабна провокація. Категорично заявляю, що мої підлеглі не викрадали і не вбивали Гонгадзе! Навпаки, за особистим проханням Кравченка я активно, щоправда, не офіційно, займався розслідуванням справи Гонгадзе. Я досить близько наблизився до істини. Думаю, саме тому мене вирішили призначити головним «вбивцею». І шукали мене не для того, щоб я постав перед судом, а для того, щоб ліквідувати. Найактивнішими виявилися люди Турчинова в період його керівництва СБУ. За наявною у мене інформацією, Тимошенко не шкодує грошей на мої пошуки. Тільки одна з кількох груп дійсних і колишніх співробітників СБУ отримала на витрати 190 тисяч доларів.
 
До речі, саме Гончаров, а не Нестеров брав участь у вбивстві охоронця Плюща Потеряйко. Потеряйко працював в охороні Марчука в момент організації прослуховування Кучми і зустрічався з Мельниченком - забирав у нього плівки для Марчука. Коли Потеряйко став базікати зайве своїм товаришам по чарці, його ліквідували. Все почалося ще з 1999 року. Напередодні президентських виборів Євген Марчук активно поширював чутки про наявність у нього «валіз компромату» на всіх і вся в Україні. Вже тоді його люди завербували Мельниченка, і той почав писати Кучму. Після виборів, після того, як Марчук став секретарем РНБО, він самоусунувся від цього. Втративши жорстке управління, майор став сам виходити на різних людей і продавати окремі фрагменти записів. Відомо, що він продавав записи декільком політикам, наприклад, Бакаю. Тоді ж він став спілкуватися з людьми Тимошенко, зокрема, з Григорієм Омельченком. Мельниченко також вийшов на людей Порошенка і продав їм кілька фрагментів записів.
 
Вже тоді один з моїх колишніх підлеглих, тодішній начальник відділення відділу оперативних установок Євген Іваніщев поставляв інформацію про те, що відбувається в нашому главку і збір інформації по Гонгадзе Віктору Королю. Король раніше був заступником міністра внутрішніх справ, начальником кримінальної міліції у 1995-96 роках. Думаю, що вже наприкінці липня Король з Порошенком розробили план зникнення журналіста з метою організації великого скандалу. Найімовірніше, найближчою метою скандалу було зняти з посади міністра Юрія Кравченка і проштовхнути на цю посаду самого Короля. Також вони сподівалися на те, що Кучма піде у відставку і прем'єр Ющенко стане в.о. президента. Тоді автоматично виграються нові президентські вибори. Вже тоді Порошенко близько зійшовся з Ющенком. У 2000 році Ющенко став хрещеним однієї з дочок Порошенко. Розробивши операцію, вони дали команду Иванищеву звільнятися з роботи. І той з 1-го серпня 2000 пішов у відпустку, одночасно подавши рапорт на звільнення. Пізніше він зайняв посаду начальника служби безпеки корпорації «Рошен». Про долю Гонгадзе після викрадення знають точно Король і Порошенко.
 
Труп, знайдений у Таращі, не належить Гонгадзе. Для того щоб операцію було закінчено, було викопано по трасі Черкаси-Тараща (в селі Орловець в Городищенському районі) труп, який підходить за основними параметрами. Це труп якогось Сергія Сіренка, його видали за тіло Гонгадзе, щоб продовжити розвиток скандалу. Інсценуванням поховання в Таращі займалися співробітники Черкаського УМВС під керівництвом Кочегарова. До цього також тим або іншим чином були причетні співробітники міліції Романовський, Лук'яненко і Руденко. Всі вони, крім Кочегарова, мертві - нібито покінчили життя самогубством протягом 2003 року. До речі, у Романовського справді був конфлікт з Кочегаровим на грунті справи Гонгадзе. Кочегаров відчував, що Романовський не витримує морального навантаження і збирається з'явитися в прокуратуру з повинною. У результаті ліквідували всіх учасників операції. Абсурдно виглядають як докази і автомобілі, в яких я нібито возив журналіста. Загальновідомо, що Мюнхенська експертиза довела, що кров на ремені одного з автомобілів не належить Гонгадзе. Швидше за все вона належить Білоцерківському. Не випадково результати ДНК-експертизи, проведеної в Німеччині, кардинально відрізнялися від тієї, яку проводили в Росії. Мабуть, хтось, переконав Кучму, що, чим швидше встановити особу трупа, тим скоріше можна буде його поховати. І закрити справу. Однак організатори скандалу робили все, щоб його затягувати. Кравченко хотів прибрати також і Тимошенко. Під безпосереднім керівництвом Юрія Федоровича було зібрано велику кількість речових доказів її протиправних дій. У вересні 2000 року були підготовлені до відкриття 2 кримінальні справи за епізодом, пов'язаним з дачею хабара Лазаренку, і за розкрадання бюджетних коштів. Маючи інформацію від Мельниченка, вона активно включилася в скандал. Акцію "Знайти журналіста" фінансували і вона, і Порошенко. На початку жовтня Тимошенко запропонувала Петру Симоненку опублікувати записи, що стосуються Гонгадзе. Симоненко відмовився. Тоді вона віддала їх Морозу. Не сумніваюся, що якби касетний скандал, не було б такого значного ослаблення влади Кучми - Тимошенко було б значно складніше підкуповувати слідство та суддів. А так вона раптом зі звичайної уголовніци перетворилася на борця з «злочинним режимом». У 2003 році було організовано вбивство Анатолія Єрмака, колишнього соратника Григорія Омельченка. Єрмак, який був хорошим професіоналом, став дуже швидко розуміти реальне становище і роль Марчука, Порошенко і Тимошенко.
 
Через цей лист я попереджаю цих політиків, що в мене є достатньо документів, які проливають світло на багато події, не тільки пов'язаних зі справою Гонгадзе, але й з їх іншими злочинними діяннями. Багато документів мені передали після смерті Юрія Кравченка. Якщо мене залишать в спокої, я ніколи не повернуся в Україну, і не буду оголошувати ці матеріали. У разі моєї загибелі з будь-якої, на вигляд природньої причини, або у випадку інсценування самогубства, прошу звинувачувати в моїй смерті Тимошенко і Порошенка.


Олексій Пукач ».

Теги:

Догори