Як менти-перевертні в незаконний спосіб вивозять громадян за межі України

902
Як менти-перевертні в незаконний спосіб вивозять громадян за межі України

  Забезпечення прав і свобод людини в будь-якій цивілізованій країні, у тому числі Україні, є чи не найголовнішими конституційними нормами, які визначають «спрямованість діяльності держави». На стражі цього стоїть закон, правоохоронні органи, правозахисні організації.

Втім, як виявляється на практиці, не завжди й не всюди вдається повністю забезпечити виконання цих положень.

Причин багато. Особливо це відчувається в тих випадках, коли наші громадяни перебувають за межами країни.

Ще складніше щось вдіяти, коли українці потрапляють у проблемні ситуації на території Придністровського регіону республіки Молдова, де вже понад два десятиріччя діє самопроголошена влада.

Саме в такій ситуації опинилися троє громадян України — Ігор Коваль, Роман Готко та Юрій Бондаренко, мешканці села Самійлівка Фрунзівського району Одеської області.

Наприкінці липня минулого року вони потрапили до катівень придністровської «міліції», де впродовж восьми місяців перебування зазнали жорстокого поводження, знущань та утримання в нелюдських умовах. Однак найголовніше те, що обійшлося це не без допомоги окремих представників українських правоохоронних органів.

За інформацією виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Володимира Яворського, 30 липня минулого року Коваля, Готка й Бондаренка було затримано двома міліціонерами місцевого райвідділу та незаконно, без документів переправлено через україно-молдавський кордон, поза пунктом пропуску.

Українські правоохоронці силоміць передали чоловіків придністровським міліціянтам. При цьому все відбувалося за особистою домовленістю по телефону.

«Жодних офіційних запитів не було й не могло бути, оскільки ПМР ніким не визнана, тому всі структури в ній є нелегітимними», — наголосив правозахистник Яворський під час спеціальної прес-конференції в Києві.

Громадян України звинуватили в хуліганських діях. А саме — у пошкодженні шибок та вуликів у помешканні пенсіонера, жителя міста Григоріополь Придністровського регіону.

Натомість наші співвітчизники наводили свідчення, які спростовували ці звинувачення. Однак до них застосовували знущання та катування з вимогою підписати фіктивні документи.

«У григоріопільській міліції нас били головою об стіну, приставляли пістолета та погрожували вбити, якщо ми не підпишемо їхні протоколи», — розповів один із постраждалих Ігор Коваль, — «Потім нас помістили в підвал, куди впродовж кількох місяців не допускали нікого, навіть лікаря».

Тим часом, у Самійлівці односільчани потерпілих українців провели власне розслідування. Виявилось, що справжні хулігани — сусідські підлітки.

Втім, це не вплинуло на хід «слідства» придністровських структур.

Слідчі, не домігшись «правдивих» показань, підробили підписи затриманих українців та передали всі документи до тираспольського суду. Після тривалих судових процесів на початку квітня цього року трьом українцям був винесений вирок з умовним терміном ув'язнення.

І лише 7 квітня нинішнього року вони, нарешті, опинилися вдома.

«Ми вимагатимемо від генпрокуратури України визнати цих трьох українців потерпілими та належним чином розслідувати справу, довівши її до логічного завершення», — наголосив Яворський.

Він звернув увагу на те, що двоє міліціонерів, які діяли в несправедливий спосіб по відношенню до трьох громадян України, отримали лише адміністративне покарання, та навіть не були звільнені з лав МВС.

«Такі речі не повинні повторюватися. Тому що це є нонсенс, коли правоохоронні органи в незаконний спосіб вивозять громадян за межі країни — у самопроголошену республіку, де не гарантується право на справедливий суд, де систематично застосовується катування та жорстоке поводження», — підкреслив він.

Водночас, на його переконання, зараз робиться все для того, щоб «поховати» цю справу. Виходячи хоча б із того, що наразі не проводиться жодних слідчих дій із потерпілими, їх навіть ніхто не опитує.

Зі свого боку, український правозахисник, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика, Наталія Беліцер поінформувала, що проблема трьох «григоріопольських в'язнів» піднімалася й упродовж терміну їхнього перебування в Придністров'ї.

Зокрема, у грудні минулого року в Києві відбувся міжнародний «круглий стіл» за участю експертів, представників державних структур та ЗМІ із близько десяти європейських країн. Для того щоб запобігти виникненню подібних ситуацій, учасники форуму прийняли низку рекомендацій, у тому числі, для правоохоронних органів України та Молдови.

У них, насамперед, наголошується на необхідності «припинити незаконну практику співпраці з нелегітимними правоохоронним органами Придністровського регіону РМ. Усі дії та процедури правового характеру в таких випадках повинні здійснюватися на території тих держав, які надали цим особам своє громадянство у відповідності до їх національних законодавств та міжнародним зобов'язанням», — йдеться в рекомендаціях.

Між тим, цікавим фактом у цій історії стала негласна пропозиція придністровських міліціянтів.

А саме — ще до суду «улагодити» справу за 3 тисячі доларів США з кожного потерпілого. Мовляв, по дві тисячі офіційно піде в придністровський банк як застава, тобто в кишеню адміністрації невизнаної республіки, а ще по одній будуть поділені між представниками міліції по обидва боки кордону.

У зв'язку із цим правозахисники припускають, що в такий спосіб деякі українські «перевертні в погонах» та їхні «колеги» з Придністров'я можуть робити свій бізнес.

Адже, як виявилося, подібні пропозиції мали місце й раніше.

По великому рахунку, йдеться про створення транскордонних корупційних мереж, вважають представники правозахисних організацій.

Тож, чи не є це додатковим фактором, який має привернути увагу генпрокуратури до справи «григориопільських в'язнів?»

Теги:

Догори